1	відбувати	інфінітив	infinitive
2	відбую	однина, перша особа, теперішній час	singular, first person, present tense
3	відбуеш	однина, друга особа, теперішній час	singular, second person, present tense
4	відбуе	однина, третя особа, теперішній час	singular, third person, present tense
5	відбуемо	множина, перша особа, теперішній час	plural, first person, present tense
6	відбуете	множина, друга особа, теперішній час	plural, second person, present tense
7	відбують	множина, третя особа, теперішній час	plural, third person, present tense
8	відбуватиму	однина, перша особа, майбутній час	singular, first person, future tense
9	відбуватимеш	однина, друга особа, майбутній час	singular, second person, future tense
10	відбуватиме	однина, третя особа, майбутній час	singular, third person, future tense
11	відбуватимемо	множина, перша особа, майбутній час	plural, first person, future tense
12	відбуватимем	множина, перша особа, майбутній час	plural, first person, future tense
13	відбуватимете	множина, друга особа, майбутній час	plural, second person, future tense
14	відбуватимуть	множина, третя особа, майбутній час	plural, third person, future tense
15	відбував	чоловічий рід, однина, минулий час	masculine, singular, past tense
16	відбувала	жіночий рід, однина, минулий час	feminine, singular, past tense
17	відбувало	середній рід, однина, минулий час	neuter, singular, past tense
18	відбували	множина, минулий час	plural, past tense
19	відбуй	однина, друга особа, наказовий спосіб	singular, second person, imperative/hortative
20	відбуйте	множина, друга особа, наказовий спосіб	plural, second person, imperative/hortative
21	відбуймо	множина, перша особа, наказовий спосіб	plural, first person, imperative/hortative
22	-	множина, перша особа, наказовий спосіб
23	відбуючи	дієприслівник, теперішній час	transgressive, present tense
24	відбувавши	дієприслівник, минулий час	transgressive, past tense
25	-	дієприкметник, безособова форма
26	-	дієприкметник, активний
27	відбуюч	дієприкметник, пасивний	present participle, passive