1 |
вмовляти |
інфінітив |
infinitive |
2 |
вмовляю |
однина, перша особа, теперішній час |
singular, first person, present tense |
3 |
вмовляєм,вмовляємо |
множина, перша особа, теперішній час |
plural, first person, present tense |
4 |
вмовляєш |
однина, друга особа, теперішній час |
singular, second person, present tense |
5 |
вмовляєте |
множина, друга особа, теперішній час |
plural, second person, present tense |
6 |
вмовляє |
однина, третя особа, теперішній час |
singular, third person, present tense |
7 |
вмовляють |
множина, третя особа, теперішній час |
plural, third person, present tense |
8 |
вмовлятиму |
однина, перша особа, майбутній час |
singular, first person, future tense |
9 |
вмовлятимем,вмовлятимемо |
множина, перша особа, майбутній час |
plural, first person, future tense |
10 |
вмовлятимеш |
однина, друга особа, майбутній час |
singular, second person, future tense |
11 |
вмовлятимете |
множина, друга особа, майбутній час |
plural, second person, future tense |
12 |
вмовлятиме |
однина, третя особа, майбутній час |
singular, third person, future tense |
13 |
вмовлятимуть |
множина, третя особа, майбутній час |
plural, third person, future tense |
14 |
вмовляв |
чоловічий рід, однина, третя особа, минулий час |
masculine, singular, third person, past tense |
15 |
вмовляла |
жіночий рід, однина, третя особа, минулий час |
feminine, singular, third person, past tense |
16 |
вмовляло |
середній рід, однина, третя особа, минулий час |
neuter, singular, third person, past tense |
17 |
вмовляли |
множина, перша особа, друга особа, третя особа, минулий час |
plural, first person, second person, third person, past tense |
18 |
вмовляй |
однина, друга особа, наказовий спосіб |
singular, second person, imperative/hortative |
19 |
вмовляймо |
множина, перша особа, наказовий спосіб |
plural, first person, imperative/hortative |
20 |
вмовляйте |
множина, друга особа, наказовий спосіб |
plural, second person, imperative/hortative |
21 |
вмовляючи |
дієприслівник, теперішній час |
transgressive, present tense |
22 |
вмовлявши |
дієприслівник, минулий час |
transgressive, past tense |
23 |
- |
безособова форма |
|
24 |
вмовляючий |
називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, активний |
|
25 |
- |
називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, пасивний |
|
1 |
вмовляти |
інфінітив |
infinitive |
2 |
вмовляю |
однина, перша особа, теперішній час |
singular, first person, present tense |
3 |
вмовляєм,вмовляємо |
множина, перша особа, теперішній час |
plural, first person, present tense |
4 |
вмовляєш |
однина, друга особа, теперішній час |
singular, second person, present tense |
5 |
вмовляєте |
множина, друга особа, теперішній час |
plural, second person, present tense |
6 |
вмовляє |
однина, третя особа, теперішній час |
singular, third person, present tense |
7 |
вмовляють |
множина, третя особа, теперішній час |
plural, third person, present tense |
8 |
вмовлятиму |
однина, перша особа, майбутній час |
singular, first person, future tense |
9 |
вмовлятимем,вмовлятимемо |
множина, перша особа, майбутній час |
plural, first person, future tense |
10 |
вмовлятимеш |
однина, друга особа, майбутній час |
singular, second person, future tense |
11 |
вмовлятимете |
множина, друга особа, майбутній час |
plural, second person, future tense |
12 |
вмовлятиме |
однина, третя особа, майбутній час |
singular, third person, future tense |
13 |
вмовлятимуть |
множина, третя особа, майбутній час |
plural, third person, future tense |
14 |
вмовляв |
чоловічий рід, однина, третя особа, минулий час |
masculine, singular, third person, past tense |
15 |
вмовляла |
жіночий рід, однина, третя особа, минулий час |
feminine, singular, third person, past tense |
16 |
вмовляло |
середній рід, однина, третя особа, минулий час |
neuter, singular, third person, past tense |
17 |
вмовляли |
множина, перша особа, друга особа, третя особа, минулий час |
plural, first person, second person, third person, past tense |
18 |
вмовляй |
однина, друга особа, наказовий спосіб |
singular, second person, imperative/hortative |
19 |
вмовляймо |
множина, перша особа, наказовий спосіб |
plural, first person, imperative/hortative |
20 |
вмовляйте |
множина, друга особа, наказовий спосіб |
plural, second person, imperative/hortative |
21 |
вмовляючи |
дієприслівник, теперішній час |
transgressive, present tense |
22 |
вмовлявши |
дієприслівник, минулий час |
transgressive, past tense |
23 |
вмовлено |
безособова форма |
безособова форма |
24 |
вмовлений |
називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, активний |
|
25 |
- |
називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, пасивний |
|