DictionaryForumContacts

Morphology analysis
вмовляти (1) | Verb
1 вмовляти інфінітив infinitive
2 вмовляю однина, перша особа, теперішній час singular, first person, present tense
3 вмовляєм,вмовляємо множина, перша особа, теперішній час plural, first person, present tense
4 вмовляєш однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
5 вмовляєте множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
6 вмовляє однина, третя особа, теперішній час singular, third person, present tense
7 вмовляють множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
8 вмовлятиму однина, перша особа, майбутній час singular, first person, future tense
9 вмовлятимем,вмовлятимемо множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
10 вмовлятимеш однина, друга особа, майбутній час singular, second person, future tense
11 вмовлятимете множина, друга особа, майбутній час plural, second person, future tense
12 вмовлятиме однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
13 вмовлятимуть множина, третя особа, майбутній час plural, third person, future tense
14 вмовляв чоловічий рід, однина, третя особа, минулий час masculine, singular, third person, past tense
15 вмовляла жіночий рід, однина, третя особа, минулий час feminine, singular, third person, past tense
16 вмовляло середній рід, однина, третя особа, минулий час neuter, singular, third person, past tense
17 вмовляли множина, перша особа, друга особа, третя особа, минулий час plural, first person, second person, third person, past tense
18 вмовляй однина, друга особа, наказовий спосіб singular, second person, imperative/hortative
19 вмовляймо множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
20 вмовляйте множина, друга особа, наказовий спосіб plural, second person, imperative/hortative
21 вмовляючи дієприслівник, теперішній час transgressive, present tense
22 вмовлявши дієприслівник, минулий час transgressive, past tense
23 - безособова форма
24 вмовляючий називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, активний
25 - називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, пасивний
вмовляти (1) | Verb
1 вмовляти інфінітив infinitive
2 вмовляю однина, перша особа, теперішній час singular, first person, present tense
3 вмовляєм,вмовляємо множина, перша особа, теперішній час plural, first person, present tense
4 вмовляєш однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
5 вмовляєте множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
6 вмовляє однина, третя особа, теперішній час singular, third person, present tense
7 вмовляють множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
8 вмовлятиму однина, перша особа, майбутній час singular, first person, future tense
9 вмовлятимем,вмовлятимемо множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
10 вмовлятимеш однина, друга особа, майбутній час singular, second person, future tense
11 вмовлятимете множина, друга особа, майбутній час plural, second person, future tense
12 вмовлятиме однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
13 вмовлятимуть множина, третя особа, майбутній час plural, third person, future tense
14 вмовляв чоловічий рід, однина, третя особа, минулий час masculine, singular, third person, past tense
15 вмовляла жіночий рід, однина, третя особа, минулий час feminine, singular, third person, past tense
16 вмовляло середній рід, однина, третя особа, минулий час neuter, singular, third person, past tense
17 вмовляли множина, перша особа, друга особа, третя особа, минулий час plural, first person, second person, third person, past tense
18 вмовляй однина, друга особа, наказовий спосіб singular, second person, imperative/hortative
19 вмовляймо множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
20 вмовляйте множина, друга особа, наказовий спосіб plural, second person, imperative/hortative
21 вмовляючи дієприслівник, теперішній час transgressive, present tense
22 вмовлявши дієприслівник, минулий час transgressive, past tense
23 вмовлено безособова форма безособова форма
24 вмовлений називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, активний
25 - називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, пасивний