1 |
вини́щувач |
називний відмінок, однина |
nominative case, singular |
2 |
вини́щувача |
родовий відмінок, однина |
genitive case, singular |
3 |
вини́щувачу,вини́щувачеві |
давальний відмінок, однина |
dative case, singular |
4 |
вини́щувача |
знахідний відмінок, однина |
accusative case, singular |
5 |
вини́щувачем |
орудний відмінок, однина |
instrumental case, singular |
6 |
вини́щувачі,вини́щувачу,вини́щувачеві |
місцевий відмінок, однина |
locative case, singular |
7 |
вини́щувачу |
кличний відмінок, однина |
vocative case, singular |
8 |
вини́щувачі |
називний відмінок, множина |
nominative case, plural |
9 |
вини́щувачів |
родовий відмінок, множина |
genitive case, plural |
10 |
вини́щувачам |
давальний відмінок, множина |
dative case, plural |
11 |
вини́щувачів |
знахідний відмінок, множина |
accusative case, plural |
12 |
вини́щувачами |
орудний відмінок, множина |
instrumental case, plural |
13 |
вини́щувачах |
місцевий відмінок, множина |
locative case, plural |
14 |
вини́щувачі |
кличний відмінок, множина |
vocative case, plural |