1	засмутити	інфінітив	infinitive
2	засмучу	однина, перша особа, теперішній час	singular, first person, present tense
3	засмутим,засмутимо	множина, перша особа, теперішній час	plural, first person, present tense
4	засмутиш	однина, друга особа, теперішній час	singular, second person, present tense
5	засмутите	множина, друга особа, теперішній час	plural, second person, present tense
6	засмутить	однина, третя особа, теперішній час	singular, third person, present tense
7	засмутять	множина, третя особа, теперішній час	plural, third person, present tense
8	засмутитиму	однина, перша особа, майбутній час	singular, first person, future tense
9	засмутитимем,засмутитимемо	множина, перша особа, майбутній час	plural, first person, future tense
10	засмутитимеш	однина, друга особа, майбутній час	singular, second person, future tense
11	засмутитимете	множина, друга особа, майбутній час	plural, second person, future tense
12	засмутитиме	однина, третя особа, майбутній час	singular, third person, future tense
13	засмутитимуть	множина, третя особа, майбутній час	plural, third person, future tense
14	засмутив	чоловічий рід, однина, третя особа, минулий час	masculine, singular, third person, past tense
15	засмутила	жіночий рід, однина, третя особа, минулий час	feminine, singular, third person, past tense
16	засмутило	середній рід, однина, третя особа, минулий час	neuter, singular, third person, past tense
17	засмутили	множина, перша особа, друга особа, третя особа, минулий час	plural, first person, second person, third person, past tense
18	засмути	однина, друга особа, наказовий спосіб	singular, second person, imperative/hortative
19	засмутім,засмутімо	множина, перша особа, наказовий спосіб	plural, first person, imperative/hortative
20	засмутіть	множина, друга особа, наказовий спосіб	plural, second person, imperative/hortative
21	засмутячи	дієприслівник, теперішній час	transgressive, present tense
22	засмутивши	дієприслівник, минулий час	transgressive, past tense
23	засмучено	безособова форма	безособова форма
24	засмутячий	називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, активний
25	засмучений	називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, пасивний

1	засмутити	інфінітив	infinitive
2	засмучу	однина, перша особа, теперішній час	singular, first person, present tense
3	засмутим,засмутимо	множина, перша особа, теперішній час	plural, first person, present tense
4	засмутиш	однина, друга особа, теперішній час	singular, second person, present tense
5	засмутите	множина, друга особа, теперішній час	plural, second person, present tense
6	засмутить	однина, третя особа, теперішній час	singular, third person, present tense
7	засмутять	множина, третя особа, теперішній час	plural, third person, present tense
8	засмутитиму	однина, перша особа, майбутній час	singular, first person, future tense
9	засмутитимем,засмутитимемо	множина, перша особа, майбутній час	plural, first person, future tense
10	засмутитимеш	однина, друга особа, майбутній час	singular, second person, future tense
11	засмутитимете	множина, друга особа, майбутній час	plural, second person, future tense
12	засмутитиме	однина, третя особа, майбутній час	singular, third person, future tense
13	засмутитимуть	множина, третя особа, майбутній час	plural, third person, future tense
14	засмутив	чоловічий рід, однина, третя особа, минулий час	masculine, singular, third person, past tense
15	засмутила	жіночий рід, однина, третя особа, минулий час	feminine, singular, third person, past tense
16	засмутило	середній рід, однина, третя особа, минулий час	neuter, singular, third person, past tense
17	засмутили	множина, перша особа, друга особа, третя особа, минулий час	plural, first person, second person, third person, past tense
18	засмути	однина, друга особа, наказовий спосіб	singular, second person, imperative/hortative
19	засмутім,засмутімо	множина, перша особа, наказовий спосіб	plural, first person, imperative/hortative
20	засмутіть	множина, друга особа, наказовий спосіб	plural, second person, imperative/hortative
21	засмутячи	дієприслівник, теперішній час	transgressive, present tense
22	засмутивши	дієприслівник, минулий час	transgressive, past tense
23	засмучено	безособова форма	безособова форма
24	засмутячий	називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, активний
25	засмучений	називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, пасивний