 |
Morphology analysis
відсікти (7) | Verb
| Інфінитив | відсі́кти | ||||
| Минулий час | Теперішній час | Майбутній час | Наказовий спосіб | ||
| Однина, 1 ос. | відсі́чу | відсі́ктиму | |||
| Однина, 2 ос. | відсі́чеш | відсі́ктимеш | відсі́чи | ||
| Однина, 3 ос.: | |||||
| - чоловічий рід | відсі́к | відсі́че | відсі́ктиме | ||
| - жіночий рід | відсі́кла | відсі́че | відсі́ктиме | ||
| - середній рід | відсі́кло | відсі́че | відсі́ктиме | ||
| Множина, 1 ос. | відсі́кли | відсі́чем, відсі́чемо |
відсі́ктимем, відсі́ктимемо |
відсі́чім, відсі́чімо | |
| Множина, 2 ос. | відсі́кли | відсі́чете | відсі́ктимете | відсі́чіть | |
| Множина, 3 ос. | відсі́кли | відсі́чуть | відсі́ктимуть | ||
| Безособова форма | відсі́чено | ||||
| Дієприкметник | відсі́чучий, відсі́чений | ||||
| Дієприслівник | відсі́кши | відсі́чучи |