 |
Morphology analysis
дозволити (1) | Verb
| Інфінитив | дозволити | ||||
| Минулий час | Теперішній час | Майбутній час | Наказовий спосіб | ||
| Однина, 1 ос. | дозволю | дозволитиму | |||
| Однина, 2 ос. | дозволиш | дозволитимеш | дозволи | ||
| Однина, 3 ос.: | |||||
| - чоловічий рід | дозволив | дозволить | дозволитиме | ||
| - жіночий рід | дозволила | дозволить | дозволитиме | ||
| - середній рід | дозволило | дозволить | дозволитиме | ||
| Множина, 1 ос. | дозволили | дозволим, дозволимо |
дозволетимем, дозволитимемо |
дозволім, дозволімо | |
| Множина, 2 ос. | дозволили | дозволите | дозволитимете | дозволіть | |
| Множина, 3 ос. | дозволили | дозволять | дозволитимуть | ||
| Безособова форма | дозволено | ||||
| Дієприкметник | дозволячий, дозволений | ||||
| Дієприслівник | дозволивши | дозволячи |
дозвіл (3) | Noun, inanimate, masculine
| Однина | Множина | |
| Називний | дозвіл | дозволи |
| Родовий | дозволу | дозволів |
| Давальний | дозволу, дозволові |
дозволам |
| Знахідний | дозвіл | дозволи |
| Орудний | дозволом | дозволами |
| Місцевий | дозволі | дозволах |
| Кличний | дозволе | дозволи |