DictionaryForumContacts

Morphology analysis
протоколювати | Verb
1 протоколювати інфінітив infinitive
2 протоколюю однина, перша особа, теперішній час singular, first person, present tense
3 протоколюєм,протоколюємо множина, перша особа, теперішній час plural, first person, present tense
4 протоколюєш однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
5 протоколюєте множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
6 протоколює однина, третя особа, теперішній час singular, third person, present tense
7 протоколюють множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
8 протоколюватиму однина, перша особа, майбутній час singular, first person, future tense
9 протоколюватимем,протоколюватимемо множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
10 протоколюватимеш однина, друга особа, майбутній час singular, second person, future tense
11 протоколюватимете множина, друга особа, майбутній час plural, second person, future tense
12 протоколюватиме однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
13 протоколюватимуть множина, третя особа, майбутній час plural, third person, future tense
14 протоколював чоловічий рід, однина, третя особа, минулий час masculine, singular, third person, past tense
15 протоколювала жіночий рід, однина, третя особа, минулий час feminine, singular, third person, past tense
16 протоколювало середній рід, однина, третя особа, минулий час neuter, singular, third person, past tense
17 протоколювали множина, перша особа, друга особа, третя особа, минулий час plural, first person, second person, third person, past tense
18 протоколюй однина, друга особа, наказовий спосіб singular, second person, imperative/hortative
19 протоколюймо множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
20 протоколюйте множина, друга особа, наказовий спосіб plural, second person, imperative/hortative
21 протоколюючи дієприслівник, теперішній час transgressive, present tense
22 протоколювавши дієприслівник, минулий час transgressive, past tense
23 протоколювано безособова форма безособова форма
24 протоколюючий називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, активний
25 протоколюваний називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, пасивний
протоколювати | Verb
1 протоколювати інфінітив infinitive
2 протоколюю однина, перша особа, теперішній час singular, first person, present tense
3 протоколюєм,протоколюємо множина, перша особа, теперішній час plural, first person, present tense
4 протоколюєш однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
5 протоколюєте множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
6 протоколює однина, третя особа, теперішній час singular, third person, present tense
7 протоколюють множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
8 протоколюватиму однина, перша особа, майбутній час singular, first person, future tense
9 протоколюватимем,протоколюватимемо множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
10 протоколюватимеш однина, друга особа, майбутній час singular, second person, future tense
11 протоколюватимете множина, друга особа, майбутній час plural, second person, future tense
12 протоколюватиме однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
13 протоколюватимуть множина, третя особа, майбутній час plural, third person, future tense
14 протоколював чоловічий рід, однина, третя особа, минулий час masculine, singular, third person, past tense
15 протоколювала жіночий рід, однина, третя особа, минулий час feminine, singular, third person, past tense
16 протоколювало середній рід, однина, третя особа, минулий час neuter, singular, third person, past tense
17 протоколювали множина, перша особа, друга особа, третя особа, минулий час plural, first person, second person, third person, past tense
18 протоколюй однина, друга особа, наказовий спосіб singular, second person, imperative/hortative
19 протоколюймо множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
20 протоколюйте множина, друга особа, наказовий спосіб plural, second person, imperative/hortative
21 протоколюючи дієприслівник, теперішній час transgressive, present tense
22 протоколювавши дієприслівник, минулий час transgressive, past tense
23 протокольовано безособова форма безособова форма
24 протоколюючий називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, активний
25 протокольований називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, пасивний