 |
Morphology analysis
перепроявити (1) | Verb
| Інфінитив | перепроявити | ||||
| Минулий час | Теперішній час | Майбутній час | Наказовий спосіб | ||
| Однина, 1 ос. | перепроявлю | перепроявитиму | |||
| Однина, 2 ос. | перепроявиш | перепроявитимеш | перепрояви | ||
| Однина, 3 ос.: | |||||
| - чоловічий рід | перепроявив | перепроявить | перепроявитиме | ||
| - жіночий рід | перепроявила | перепроявить | перепроявитиме | ||
| - середній рід | перепроявило | перепроявить | перепроявитиме | ||
| Множина, 1 ос. | перепроявили | перепроявим, перепроявимо |
перепроявитимем, перепроявитимемо |
перепроявім, перепроявімо | |
| Множина, 2 ос. | перепроявили | перепроявите | перепроявитимете | перепроявіть | |
| Множина, 3 ос. | перепроявили | перепроявлять | перепроявитимуть | ||
| Безособова форма | перепроявлено | ||||
| Дієприкметник | перепроявлячий, перепроявлений | ||||
| Дієприслівник | перепроявивши | перепроявлячи |