1	зобов'язувати	інфінітив	infinitive
2	зобов'язую	однина, перша особа, теперішній час	singular, first person, present tense
3	зобов'язуєм,зобов'язуємо	множина, перша особа, теперішній час	plural, first person, present tense
4	зобов'язуєш	однина, друга особа, теперішній час	singular, second person, present tense
5	зобов'язуєте	множина, друга особа, теперішній час	plural, second person, present tense
6	зобов'язує	однина, третя особа, теперішній час	singular, third person, present tense
7	зобов'язують	множина, третя особа, теперішній час	plural, third person, present tense
8	зобов'язуватиму	однина, перша особа, майбутній час	singular, first person, future tense
9	зобов'язуватимем,зобов'язуватимемо	множина, перша особа, майбутній час	plural, first person, future tense
10	зобов'язуватимеш	однина, друга особа, майбутній час	singular, second person, future tense
11	зобов'язуватимете	множина, друга особа, майбутній час	plural, second person, future tense
12	зобов'язуватиме	однина, третя особа, майбутній час	singular, third person, future tense
13	зобов'язуватимуть	множина, третя особа, майбутній час	plural, third person, future tense
14	зобов'язував	чоловічий рід, однина, третя особа, минулий час	masculine, singular, third person, past tense
15	зобов'язувала	жіночий рід, однина, третя особа, минулий час	feminine, singular, third person, past tense
16	зобов'язувало	середній рід, однина, третя особа, минулий час	neuter, singular, third person, past tense
17	зобов'язували	множина, перша особа, друга особа, третя особа, минулий час	plural, first person, second person, third person, past tense
18	зобов'язуй	однина, друга особа, наказовий спосіб	singular, second person, imperative/hortative
19	зобов'язуймо	множина, перша особа, наказовий спосіб	plural, first person, imperative/hortative
20	зобов'язуйте	множина, друга особа, наказовий спосіб	plural, second person, imperative/hortative
21	зобов'язуючи	дієприслівник, теперішній час	transgressive, present tense
22	зобов'язувавши	дієприслівник, минулий час	transgressive, past tense
23	зобов'язовано	безособова форма	безособова форма
24	зобов'язуючий	називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, активний
25	зобов'язований	називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, пасивний

1	зобов'язувати	інфінітив	infinitive
2	зобов'язую	однина, перша особа, теперішній час	singular, first person, present tense
3	зобов'язуєм,зобов'язуємо	множина, перша особа, теперішній час	plural, first person, present tense
4	зобов'язуєш	однина, друга особа, теперішній час	singular, second person, present tense
5	зобов'язуєте	множина, друга особа, теперішній час	plural, second person, present tense
6	зобов'язує	однина, третя особа, теперішній час	singular, third person, present tense
7	зобов'язують	множина, третя особа, теперішній час	plural, third person, present tense
8	зобов'язуватиму	однина, перша особа, майбутній час	singular, first person, future tense
9	зобов'язуватимем,зобов'язуватимемо	множина, перша особа, майбутній час	plural, first person, future tense
10	зобов'язуватимеш	однина, друга особа, майбутній час	singular, second person, future tense
11	зобов'язуватимете	множина, друга особа, майбутній час	plural, second person, future tense
12	зобов'язуватиме	однина, третя особа, майбутній час	singular, third person, future tense
13	зобов'язуватимуть	множина, третя особа, майбутній час	plural, third person, future tense
14	зобов'язував	чоловічий рід, однина, третя особа, минулий час	masculine, singular, third person, past tense
15	зобов'язувала	жіночий рід, однина, третя особа, минулий час	feminine, singular, third person, past tense
16	зобов'язувало	середній рід, однина, третя особа, минулий час	neuter, singular, third person, past tense
17	зобов'язували	множина, перша особа, друга особа, третя особа, минулий час	plural, first person, second person, third person, past tense
18	зобов'язуй	однина, друга особа, наказовий спосіб	singular, second person, imperative/hortative
19	зобов'язуймо	множина, перша особа, наказовий спосіб	plural, first person, imperative/hortative
20	зобов'язуйте	множина, друга особа, наказовий спосіб	plural, second person, imperative/hortative
21	зобов'язуючи	дієприслівник, теперішній час	transgressive, present tense
22	зобов'язувавши	дієприслівник, минулий час	transgressive, past tense
23	зобов'язано	безособова форма	безособова форма
24	зобов'язуючий	називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, активний
25	зобов'язаний	називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, пасивний