DictionaryForumContacts

Morphology analysis
ефірити (1) | Verb
1 ефірити інфінітив infinitive
2 ефірю однина, перша особа, теперішній час singular, first person, present tense
3 ефірим,ефіримо множина, перша особа, теперішній час plural, first person, present tense
4 ефіриш однина, друга особа, теперішній час singular, second person, present tense
5 ефірите множина, друга особа, теперішній час plural, second person, present tense
6 ефірить однина, третя особа, теперішній час singular, third person, present tense
7 ефірять множина, третя особа, теперішній час plural, third person, present tense
8 ефіритиму однина, перша особа, майбутній час singular, first person, future tense
9 ефіритимем,ефіритимемо множина, перша особа, майбутній час plural, first person, future tense
10 ефіритимеш однина, друга особа, майбутній час singular, second person, future tense
11 ефіритимете множина, друга особа, майбутній час plural, second person, future tense
12 ефіритиме однина, третя особа, майбутній час singular, third person, future tense
13 ефіритимуть множина, третя особа, майбутній час plural, third person, future tense
14 ефірив чоловічий рід, однина, третя особа, минулий час masculine, singular, third person, past tense
15 ефірила жіночий рід, однина, третя особа, минулий час feminine, singular, third person, past tense
16 ефірило середній рід, однина, третя особа, минулий час neuter, singular, third person, past tense
17 ефірили множина, перша особа, друга особа, третя особа, минулий час plural, first person, second person, third person, past tense
18 ефір однина, друга особа, наказовий спосіб singular, second person, imperative/hortative
19 ефірмо множина, перша особа, наказовий спосіб plural, first person, imperative/hortative
20 ефірте множина, друга особа, наказовий спосіб plural, second person, imperative/hortative
21 ефірячи дієприслівник, теперішній час transgressive, present tense
22 ефіривши дієприслівник, минулий час transgressive, past tense
23 ефірено безособова форма безособова форма
24 ефірячий називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, активний
25 ефірений називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, пасивний
ефір (1) | Noun, inanimate, masculine
1 ефір називний відмінок, однина nominative case, singular
2 ефіру родовий відмінок, однина genitive case, singular
3 ефіру,ефірові давальний відмінок, однина dative case, singular
4 ефір знахідний відмінок, однина, неістоти accusative case, singular, inanimate
5 ефіром орудний відмінок, однина instrumental case, singular
6 ефірі місцевий відмінок, однина locative case, singular
7 ефіре кличний відмінок, однина vocative case, singular
8 ефіри називний відмінок, множина nominative case, plural
9 ефірів родовий відмінок, множина genitive case, plural
10 ефірам давальний відмінок, множина dative case, plural
11 ефіри знахідний відмінок, множина, неістоти accusative case, plural, inanimate
12 ефірами орудний відмінок, множина instrumental case, plural
13 ефірах місцевий відмінок, множина locative case, plural
14 ефіри кличний відмінок, множина vocative case, plural