1 |
ефірити |
інфінітив |
infinitive |
2 |
ефірю |
однина, перша особа, теперішній час |
singular, first person, present tense |
3 |
ефірим,ефіримо |
множина, перша особа, теперішній час |
plural, first person, present tense |
4 |
ефіриш |
однина, друга особа, теперішній час |
singular, second person, present tense |
5 |
ефірите |
множина, друга особа, теперішній час |
plural, second person, present tense |
6 |
ефірить |
однина, третя особа, теперішній час |
singular, third person, present tense |
7 |
ефірять |
множина, третя особа, теперішній час |
plural, third person, present tense |
8 |
ефіритиму |
однина, перша особа, майбутній час |
singular, first person, future tense |
9 |
ефіритимем,ефіритимемо |
множина, перша особа, майбутній час |
plural, first person, future tense |
10 |
ефіритимеш |
однина, друга особа, майбутній час |
singular, second person, future tense |
11 |
ефіритимете |
множина, друга особа, майбутній час |
plural, second person, future tense |
12 |
ефіритиме |
однина, третя особа, майбутній час |
singular, third person, future tense |
13 |
ефіритимуть |
множина, третя особа, майбутній час |
plural, third person, future tense |
14 |
ефірив |
чоловічий рід, однина, третя особа, минулий час |
masculine, singular, third person, past tense |
15 |
ефірила |
жіночий рід, однина, третя особа, минулий час |
feminine, singular, third person, past tense |
16 |
ефірило |
середній рід, однина, третя особа, минулий час |
neuter, singular, third person, past tense |
17 |
ефірили |
множина, перша особа, друга особа, третя особа, минулий час |
plural, first person, second person, third person, past tense |
18 |
ефір |
однина, друга особа, наказовий спосіб |
singular, second person, imperative/hortative |
19 |
ефірмо |
множина, перша особа, наказовий спосіб |
plural, first person, imperative/hortative |
20 |
ефірте |
множина, друга особа, наказовий спосіб |
plural, second person, imperative/hortative |
21 |
ефірячи |
дієприслівник, теперішній час |
transgressive, present tense |
22 |
ефіривши |
дієприслівник, минулий час |
transgressive, past tense |
23 |
ефірено |
безособова форма |
безособова форма |
24 |
ефірячий |
називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, активний |
|
25 |
ефірений |
називний відмінок, чоловічий рід, дієприкметник, пасивний |
|
1 |
ефір |
називний відмінок, однина |
nominative case, singular |
2 |
ефіру |
родовий відмінок, однина |
genitive case, singular |
3 |
ефіру,ефірові |
давальний відмінок, однина |
dative case, singular |
4 |
ефір |
знахідний відмінок, однина, неістоти |
accusative case, singular, inanimate |
5 |
ефіром |
орудний відмінок, однина |
instrumental case, singular |
6 |
ефірі |
місцевий відмінок, однина |
locative case, singular |
7 |
ефіре |
кличний відмінок, однина |
vocative case, singular |
8 |
ефіри |
називний відмінок, множина |
nominative case, plural |
9 |
ефірів |
родовий відмінок, множина |
genitive case, plural |
10 |
ефірам |
давальний відмінок, множина |
dative case, plural |
11 |
ефіри |
знахідний відмінок, множина, неістоти |
accusative case, plural, inanimate |
12 |
ефірами |
орудний відмінок, множина |
instrumental case, plural |
13 |
ефірах |
місцевий відмінок, множина |
locative case, plural |
14 |
ефіри |
кличний відмінок, множина |
vocative case, plural |