['vektə] n This HTML5 player is not supported by your browser
envir. вектор m (Один із двох основних типів внутрішньої організації даних у системах ГІС. Векторні системи засновані на геометрії координат і розподіляють просторові дані на точки, лінії, полігони. Векторні структури особливо підходять для зберігання описів просторових об'єктів із чіткими межами або до яких меж можуть бути застосовані) informat. одновимірний масив ; рядок m math. вектор m наведення n milit. курс m напрям m переносник захворювань ; засіб доставляння ; засіб доставки médic. переносник інфекції ordin. одномірний масив écon. напрямок m génér. спрямовувати ; скеровувати ; наводити ; направляти génér. векторний Anglais glossaire abrév. v aviat., amér. A heading given by a controller to a pilot on the basis of radar-derived information to provide navigational guidance milit., abrév. vec ; vtr médic. In genetically engineered vaccines, a vector is a bacterium or virus that transports antigen-coding genes into the body to provoke an immune response. The vector itself does not provoke an immune response or cause disease. A vector may also refer to an organism, especially an insect, that transmits disease-causing agents. voir également genetic engineering abrév., armes. State Research Center for Virology and Biotechnology abrév., milit. Virtual Environment Cultural Training for Operational Readiness abrév., sciences. vector plotting program abrév., équip. Viral Emergency Control Tactical Operations and Response
