|
[kwɪt] n  | |
|
| amér. |
зві́льнення n (з роботи); увільнення n (з роботи) |
| aviat. |
службовець чи робітник, що звільняється з роботи; ки́да́ти (звичку); закінчувати (що-небудь робити) |
| droit. |
звільнення з робо́ти за вла́сним бажа́нням |
|
звільнення з робо́ти (за бажанням) |
| milit. |
зві́льнення n (з роботи, від зобов'язання) |
|
|
| génér. |
ки́да́ти; залиша́ти (звільнятися); зві́льнятися; іти у відставку; перестати; ки́нути; відмо́витися; віддячувати; відпланувати; сплачувати (борг); вико́нувати (обов'язок); позбува́тися; позбавлятися; спе́катися; пово́дитися; виправдувати (когось); вибувати; вибути; облишати; облишити |
| amér. |
покинути (заняття тощо); закінчи́ти (заняття тощо); припини́ти (роботу) |
| droit. |
звільня́тися з робо́ти |
|
вико́нувати (зобов'язання); виплачувати борг (гроші); закінчувати; звільня́ти (в т. ч. від зобов'язання; у т.ч. від зобов'язання); зві́льнятися (з роботи); ки́да́ти (роботу); покидати; звільня́тися з робо́ти; виплачувати гроші (борг) |
| informat. |
виходити із системи; завершити сеанс; залиша́ти; зали́ши́ти; покинути; припини́ти |
| milit. |
ки́да́ти (роботу, службу); звільня́ти (з роботи, від зобов'язання); зві́льнятися (з роботи, від зобов'язання); вико́нувати (зобов'язання) |
| ordin. |
ви́йти |
| scient. |
полиша́ти; поли́шити |
| techn. |
вихо́дити |
| écon. |
ки́да́ти (роботу, житло); залиша́ти (роботу, житло); припиня́ти; випла́чувати (борг); звільняти від (зобов'язання) |
|
|
| génér. |
ві́льний; що звільнився (від чогось); що здихався (чогось); що позбувся (чогось) |
|
| Anglais glossaire |
|
|
| abrév., amér., argot. |
hang it up (I have decided to hang up my teaching job); pooped out (He pooped out after we started to do the hard work) |
|
|
| abrév., électr. |
quantum interference transistor |
|
|
| sports., abrév. |
Q |
