|
['brəukən] n  | |
|
| génér. |
з домішкою (про колір) |
| milit. |
понижений у чині |
| pétr. |
пересічна місцевість |
|
|
| génér. |
лама́ти (Yerkwantai); зламати (Yerkwantai); па́уза; лама́тися; зламувати; зламуватися; розбива́ти (посуд); розбиватися; розривати; розриватися (про мотузок); проривати; прориватися; розсіювати; розсіюватися; розхо́дитися; розступа́тися; псува́ти; робити непридатним; перерива́ти (припиняти); порушувати (закон, правило); припиняти (мовчання тощо); робити зупи́нку; вдиратися (into, to); уломлюватися; ослабляти; почина́тися; настава́ти; вибуха́ти; ударяти (про грозу); розоряти; призводити до банкрутства; збанкрутува́ти; вириватися; зриватися (про чийсь голос); тіка́ти; розпукуватися; траплятися; відбува́тися; повідомити (щось); розпушувати (ґрунт); копа́ти (ґрунт); з'являтися (на поверхні); різати на шматки; м'яти; тіпати; те́рти; побивати (рекорд); вимика́ти; розмикати (ланцюг); розкрива́ти (таємницю); вде́ртися (into, to); вибухнути; витіпати; перекурити (for smoking); переступи́ти; подратися; прибо́ркати; прокласти; прорватися; щіли́на; тріщина |
| agric. |
підніма́ти (цілину) |
| aviat. |
дола́ти (звуковий бар'єр); пробива́ти (хмарність); переходити із прийому на передавання (радіосигналів); розмикати (електричне коло) |
| chim. |
дробити; руйнува́ти |
| dipl. |
зламати опір (down); зламати волю (down); порва́ти |
| expl. |
обрушувати; обвалювати |
|
порушувати (право, закон, договір, зобов'язання та ін.; право, норму); розривати (стосунки тощо; відносини) |
| géol. |
пору́шення |
| inform. |
розмінювати (гроші) |
| informat. |
зупинити; зупиняти; перервати; перерива́ти; розділити; розділяти; розірва́ти |
| milit. |
вказує на відокремлення тексту від інших частин повідомлення (термін радіообміну); розбива́ти; руйнува́тися; підрива́ти (сили, здоров'я); порушувати (обіцянку, закон, правило) |
| pétr. |
поло́мка; руйнува́ння; розриватися; виключа́ти; відключати |
| relig. |
лама́ти (broke; broken); розбива́ти (broke; broken); руйнува́ти (broke; broken); рвати (broke; broken); розривати (broke; broken); зламувати (broke; broken); порушувати (broke; broken, обіцянку, закон, правило; broke; broken, право, закон, договір, обов'язок і т.д.) |
| scienc. |
подрібнювати; розпушувати |
| écon. |
порушувати (договір, закон і т.п.); розривати (відносини й т.п.); припиняти (відносини й т.п.); розорятися; відмовлятися; відступа́ти; розривати відносини; пору́шення (договору) |
| électr. |
перерива́ти (струм); роз'єднувати; розмикати; розімкнути; дробитися; вимикання подрібнювати; подрібнюватися; м'яти (льон, коноплі); обривати (розривати, переривати); обриватися; відбива́ти; розко́лювати; рвати; тріпа́ти (луб'яні культури) |
|
|
| milit. |
"Па́уза" (фраза радіообміну) |
|
|
| génér. |
зламаний; поламаний; розбитий; підірваний (про здоров'я); ослаблений (про здоров'я); зажу́рений; пригнічений; розо́рений; що розорився; ламаний; нескладни́й (про мову); перери́вчастий; нерівний (про місцевість); горбистий (про місцевість); порушений (про закон, правило); несуцільний; фрагментарний; нестійкий (про погоду); перемінний (про погоду); об'їжджений (про коня); нечи́стий (про колір); дифтонгізований; калічений (про мову); надломлений; неспра́вний; переривистий; побитий (про посуд); покалічений; потрощений; проламаний; розламаний |
| chim. |
подрібнений |
|
порушений (про закон, угоду, обіцянку тощо); розірваний |
| pétr. |
зруйно́ваний; обірваний; рва́ний; розще́плений |
| scienc. |
порушений; розпушений; розчеплений; пересічений |
| écon. |
роздроблений |
| électr. |
розімкнений |
|
| Anglais glossaire |
|
|
| abrév., contr. |
brk |
