['ɔ:də] n This HTML5 player is not supported by your browser
ро́зділ m (правил судочинства Верховного суду Англії; правил судочинства Верховного Суду Англії)
génér.
поря́док m (спосіб) ; послідо́вність f ; розташува́ння n (слів) ; розмі́щення n (в певному порядку) ; спо́кій m ; заве́дений поря́док ; спра́вність f ; добрий стан ; лад f (порядок) ; добрий фізичний стан ; регла́мент m ; порядок ведення (зборів тощо) ; суспільний лад ; устрій m ; нака́з m ; інстру́кція f ; пере́пустка f ; ве́ксель m ; замо́влення n ; соціальна група ; орден m (нагорода) ; відзнака f ; рицарський орден ; релігійний орден ; товари́ство n (приватних осіб) ; організа́ція f (приватних осіб) ; рід m ; сорт m ; власти́вість f ; вимо́га f (документ) ; дору́чення n (наказ, розпорядження) ; заявка f (вимога, замовлення) ; наряд m (розпорядження, наказ) ; пере́каз m (грошовий) ; повеління n ; путівка f ; розпорядження n (наказ) ; сан m ; указівка f ; церемоніал m
amér.
по́рція f (в ресторані) ; замо́влення n (в ресторані) ; стиль m ; тенде́нція f
arch.
о́рдер m
archiv.
замо́влення n (документів)
aviat.
упоря́дков́аність f
clér.
група духовних осіб
dipl.
орден m ; порядок ведення (засідання тощо)
financ.
платіжна вимо́га ; порядок ведення
вимо́га f ; вказівка f ; заявка f (заказ, for) ; при́пис m ; черго́вість f ; лад f ; поря́док m ; постано́ва f ; регла́мент m (правила процедури, of business; звід правил) ; ро́зклад m ; судова постано́ва ; судовий наказ ; указ m ; ухва́ла f ; орден m (рицарський, релігійний)
hist.
орден m (організація)
informat.
впорядкованість f ; поря́док m ; порядок дій ; розря́д m (числа)
math.
сте́пінь m ; кра́тність f ; директи́ва f ; інде́кс m (моди) ; манда́т m ; вбрання n ; розря́д m ; розташува́ння n ; розмі́щення n
milit.
стрій m ; бойовий порядок ; ранг m ; звання n ; заявка f ; поря́док m (у т. ч. ведення зборів тощо) ; ро́зділ m ; шикува́ння n
ordin.
спосіб упорядкування ; сту́пінь m
poét.
веління n
relig.
чин f (ангельський) ; прошарок суспільства ; орден m (католицьке чернече об'єднання, братство)
scienc., amér.
поря́док m (класифікація ґрунтів)
techn.
рознарядка f
voyag.
замо́влення n (страв, на послуги) ; вимо́га f (службових осіб КПП • When our order finally arrived, we were very hungry indeed. • Passengers by an order of checkpoint officers afford compartments, cabins, vehicles to be inspected. )
zool., botan.
підкла́с m
écon.
витребування n ; дору́чення n ; розпорядок m ; замовлення-наряд m
génér.
упоря́дков́аність f
génér.
нака́зувати ; розпоряджа́тися ; посила́ти ; відсила́ти ; признача́ти ; припи́сувати (ліки) ; замовля́ти ; упорядко́вувати ; розташо́вувати (в певному порядку) ; розклада́ти (в певному порядку) ; висвячувати в духовний сан ; визнача́ти ; да́ти лад ; веліти ; випи́сувати (замовляти) ; замо́вити ; запропонува́ти (поставити вимогу) ; затребувати ; звеліти ; наказа́ти ; наряджа́ти (відряджати) ; повеліти ; пропи́сувати ; розпорядитися ; скомандувати ; привети до ладу ; зробити лад
biot.
ряд (Yuriy Sokha )
dipl.
давати вказівки ; розпоряджатись
envir.
нака́з (1. Наказ суду. У цьому сенсі використовують нарівні з рішенням. 2. Документ, скріплений печаткою суду, у якому міститься виклад рішення у справі; 1. A direction or command of a court. In this sense it is often used synonymously with judgment. 2. The document bearing the seal of the court recording its judgment in a case)
розпорядження (Вещий ) ; віддавати наказ ; кома́нда ; ви́писати (замовляти товари тощо) ; давати доручення ; дава́ти інструкції ; дати розпорядження ; доручи́ти ; робити замовлення ; скеро́вувати ; віддавати розпорядження ; вимага́ти
math.
кома́ндувати ; пропонува́ти
micr.
замо́влення (A confirmed request for delivery of goods and services based on specified terms. An order is a quote that has been accepted by a customer)
milit.
припи́сувати ; приводити до ладу́
pétr.
приводити до порядку
écon.
направляти
génér.
до порядку! (на засіданні)
order somebody to do something ['ɔ:də] v
parl.
загадати кому-небудь зробити що-небудь (аматор )
génér.
правила процедури ; до́звіл ; чек ; верства суспільства ; доводити до ладу
clér.
один з дев'ята чинів ангелів
milit.
чин
Anglais glossaire
abrév.
O.
abrév.
о́рдер
abrév., milit., naut.
or ; ord ; odr
abrév., métall.
ord.
milit., logist.
Oral or written expression of the commander's decision, giving precise instructions which can be implemented, generally at short notice and within clearly defined conditions. 2. A communication, written, oral, or by signal, which conveys instructions from a superior to a subordinate. (UKR/NATO)
abrév., pétr.
omnidirectional digital radar