висота́

f

altitude (над земною поверхнею); drop; elevation (над рівнем моря ще); eminence; height; highness; inches; pitch (тону); rise (східця); soar (польоту); stature (предмета); sublevation; hill (підвищення)

aerod.

head

ambient.

altitude 1. In general, a term used to describe a topographic eminence. 2. A specific altitude or height above a given level. 3. In surveying, the term refers to the angle between the horizontal and a point at a higher level (1. Термін, уживаний для опису топографічної височини. 2. Конкретна висота або рівень, що перевищує заданий. 3. При геодезичному візуванні термін означає кут між точкою на обрії і точкою більш високого рівня; геогр)

avia.

elevation (над рівнем моря); hight; pitch (звука)

cient.

depth (зубця тощо); elevation (відносно відлікового рівня)