tooling

['tu:lɪŋ] s

tool [tu:l] v

діяти (інструментом); працювати (інструментом); володіти (інструментом); піддавати механічній обробці; обтісувати (камінь); обробляти різцем (метал); витискати візерунок (на шкірі тощо); забезпечувати (інструментом, верстатами тощо); їхати (в екіпажі)

везти (когось в екіпажі)

tooling

Computadores	1
Microelectrónica	2
Tecnología de la información	1


tool
gen.	діяти; працювати; володіти; піддавати механічній обробці; обтісувати
tooling
gen.	обладнання інструментами; обладнання верстатами; налагодження; ручне тиснення; інструментарій


procedure
gen.	процедура; методика проведення; прийоми проведення; запроваджений порядок роботи
econ.	метод; методика; порядок
jur.	судочинство; процес


specification
gen.	визначення; специфікація; детальне позначення; перелік; уточнення; деталізація