|
[ɪm'pɪnʤ] v  | |
|
| gen. |
стика́тися (на щось); зіткну́тися (на щось); натикатися (на щось); нашто́вхуватися (на щось); уда́ритися (об щось); робити замах; посягати; замірятися; зазіхати (on, upon); зазіхнути (on, upon) |
| cient. |
зіткну́тися; зіштовхнутися (on, upon, against - з); наштовхну́тися; натрапля́ти (on, upon, against - на); натра́пити (on, upon, against - на); про промінь, світло надхо́дити; про промінь, світло надійти́ |
| dipl. |
посягати (on, upon) |
| fís. |
зшто́вхуватися (про частки) |
| jur. |
зазіхати; зазіхнути (on/upon); посягнути (on/upon); посягнутися (on/upon) |
| tec. |
зішто́вхуватися |
|
|
| cient. |
стика́тися; зішто́вхуватися (on, upon, against - з); нашто́вхуватися |
