communicate

[kə'mju:nɪkeɪt] v

подавати інформацію (Brücke); повідомля́ти (когось); передава́ти (поширювати); спілкува́тися; підтри́мувати зв'язо́к; сполуча́тися (про кімнати тощо); причаститися; переда́ти; донести (So I decided to take action and learn it so that I can redesign my bathroom and also communicate this idea to the tradesmen clearly. 4uzhoj); надсила́ти (They shall forthwith communicate to the Commission the text – Вони негайно надсилають Комісії текст

заража́ти; зноси́тися; передава́ти (повідомлення тощо); подава́ти (на ознайомлення, схвалення); розсила́ти (примірники, копії); надава́ти (для ознайомлення, схвалення)

communicating [kə'mju:nɪkeɪtɪŋ] adj.

communicating

Activismo por los derechos humanos	1
Aerodinámica	1
Brasil	1
Científico	2
Diplomacia	8
General	5
Gestión de registros	1
Jurídico	3
Medicina	1
Petróleo y gas	1
Término militar	2


communicate
gen.	подавати інформацію; повідомляти; передавати; спілкуватися; підтримувати зв'язок; сполучатися
mat.	повідомляти; мати звязок
communicating
gen.	суміжний; прохідний


sequential
gen.	що випливає; що є продовженням; послідовний
cient.	послідовний; секвенційний


process
gen.	процес; хід розвитку; хід; перебіг; рух; плин
jur.	виклик до суду