|
['brəukən] s  | |
|
| gen. |
з домішкою (про колір) |
| mil. |
понижений у чині |
| petr. |
пересічна місцевість |
|
|
| gen. |
ламати (Yerkwantai); зламати (Yerkwantai); пауза; ламатися; зламувати; зламуватися; розбивати (посуд); розбиватися; розривати; розриватися (про мотузок); проривати; прориватися; розсіювати; розсіюватися; розходитися; розступатися; псувати; робити непридатним; переривати (припиняти); порушувати (закон, правило); припиняти (мовчання тощо); робити зупинку; вдиратися (into, to); уломлюватися; ослабляти; починатися; наставати; вибухати; ударяти (про грозу); розоряти; призводити до банкрутства; збанкрутувати; вириватися; зриватися (про чийсь голос); тікати; розпукуватися; траплятися; відбуватися; повідомити (щось); розпушувати (ґрунт); копати (ґрунт); з'являтися (на поверхні); різати на шматки; м'яти; тіпати; терти; побивати (рекорд); вимикати; розмикати (ланцюг); розкривати (таємницю); вдертися (into, to); вибухнути; витіпати; перекурити (for smoking); переступити; подратися; приборкати; прокласти; прорватися; щілина; тріщина |
| avia. |
долати (звуковий бар'єр); пробивати (хмарність); переходити із прийому на передавання (радіосигналів); розмикати (електричне коло) |
| dipl. |
зламати опір (down); зламати волю (down); порвати |
| econ. |
порушувати (договір, закон і т.п.); розривати (відносини й т.п.); припиняти (відносини й т.п.); розорятися; відмовлятися; відступати; розривати відносини; порушення (договору) |
| electr. |
переривати (струм); роз'єднувати; розмикати; розімкнути |
| geol. |
порушення |
| inf. |
розмінювати (гроші) |
| IT |
зупинити; зупиняти; перервати; переривати; розділити; розділяти; розірвати |
| jur. |
порушувати; розривати (стосунки тощо) |
| mil. |
вказує на відокремлення тексту від інших частин повідомлення (термін радіообміну); розбивати; руйнуватися; підривати (сили, здоров'я); порушувати (обіцянку, закон, правило) |
| petr. |
поломка; руйнування; розриватися; виключати; відключати |
| quím. |
дробити; руйнувати |
|
|
| mil. |
"Пауза" (фраза радіообміну) |
|
|
| gen. |
зламаний; поламаний; розбитий; підірваний (про здоров'я); ослаблений (про здоров'я); зажурений; пригнічений; розорений; що розорився; ламаний; нескладний (про мову); переривчастий; нерівний (про місцевість); горбистий (про місцевість); порушений (про закон, правило); несуцільний; фрагментарний; нестійкий (про погоду); перемінний (про погоду); об'їжджений (про коня); нечистий (про колір); дифтонгізований; калічений (про мову); надломлений; несправний; переривистий; побитий (про посуд); покалічений; потрощений; проламаний; розламаний |
| econ. |
роздроблений |
| electr. |
розімкнений |
| jur. |
порушений (про закон, угоду, обіцянку тощо); розірваний |
| petr. |
зруйнований; обірваний; рваний; розщеплений |
| quím. |
подрібнений |
|
| Inglés tesauro |
|
|
| abrev., contr. |
brk |
