|
[ə'bɪlɪtɪ] s  | |
|
| gen. |
здібність f (обдарованість); зда́тність f (спроможність); спри́тність f; змога f (спроможність, здатність); спромога f; спроможність f; хист m |
| IT |
функційна можли́вість |
| jur. |
компете́нція f; правозда́тність f; вміння n; дієздатність f; кваліфіка́ція f; зда́тність f; здібність f; обдаровання n; тала́нт m |
| negoc. |
платоспроможність f; обдарованість f (for) |
| petr. |
якість f; власти́вість f |
| tec. |
можли́вість f |
|
|
| jur. |
дієздатність f; правозда́тність f |
|
|
| gen. |
уміння |
|
| Inglés tesauro |
|
|
| mil., logíst. |
Power to implement the forces' capabilities. The abilities of a set of assets are characterized by: the anticipation power, the adaptability of employment, the control of information and communication systems, the interoperability, the capability to conduct a continuous and extended combat, and the competence of personnel. The ability also pertains to the possibility, for a force, to have the required capability, to accomplish a determined task, in a timely manner qualitative notion, at the given place availability of assets, logistical level. . Specific arrangement in order to accomplish a mission defined in general terms. The ability is expressed in terms of competence, without refering to a precise size of assets. The abilities of a unit are thus defined by the know-how of its personnel and by the possibilities of its major equipment. This notion implies the existence of capabilities. Related terms: operational capability; technical capability; forces capability; military capability. (FRA) |
