['ɔ:də] s This HTML5 player is not supported by your browser
gen. порядок m (спосіб) ; послідовність f розташування n (слів) ; розміщення n (в певному порядку) ; спокій m заведений порядок ; справність f добрий стан ; лад f (порядок) ; добрий фізичний стан ; регламент m порядок ведення (зборів тощо) ; суспільний лад ; устрій m наказ m інструкція f перепустка f вексель m замовлення n соціальна група ; орден m (нагорода) ; відзнака f рицарський орден ; релігійний орден ; товариство n (приватних осіб) ; організація f (приватних осіб) ; рід m сорт m властивість f вимога f (документ) ; доручення n (наказ, розпорядження) ; заявка f (вимога, замовлення) ; наряд m (розпорядження, наказ) ; переказ m (грошовий) ; повеління n путівка f розпорядження n (наказ) ; сан m указівка f церемоніал m amer. порція f (в ресторані) ; замовлення n (в ресторані) ; стиль m тенденція f arch. замовлення n (документів) arquit. ордер m avia. упорядкованість f comp. спосіб упорядкування ; ступінь m dipl. орден m порядок ведення (засідання тощо) ecles. група духовних осіб econ. витребування n доручення n розпорядок m замовлення-наряд m fin. платіжна вимога ; порядок ведення hist. орден m (організація) IT впорядкованість f порядок m порядок дій ; розряд m (числа) jur. вимога f вказівка f заявка f (заказ, for) ; припис m розділ m (правил судочинства Верховного суду Англії) ; черговість f лад f порядок m постанова f регламент m (правила процедури, of business) ; розклад m судова постанова ; судовий наказ ; указ m ухвала f mat. степінь m mil. стрій m бойовий порядок ; ранг m звання n заявка f порядок m (у т. ч. ведення зборів тощо) ; розділ m шикування n poét. веління n tec. рознарядка f zool., bot. підклас m gen. упорядкованість f gen. наказувати ; розпоряджатися ; посилати ; відсилати ; призначати ; приписувати (ліки) ; замовляти ; упорядковувати ; розташовувати (в певному порядку) ; розкладати (в певному порядку) ; висвячувати в духовний сан ; визначати ; дати лад ; веліти ; виписувати (замовляти) ; замовити ; запропонувати (поставити вимогу) ; затребувати ; звеліти ; наказати ; наряджати (відряджати) ; повеліти ; прописувати ; розпорядитися ; скомандувати ; привети до ладу ; зробити лад ambient. наказ (1. Наказ суду. У цьому сенсі використовують нарівні з рішенням. 2. Документ, скріплений печаткою суду, у якому міститься виклад рішення у справі; 1. A direction or command of a court. In this sense it is often used synonymously with judgment. 2. The document bearing the seal of the court recording its judgment in a case) biot. ряд (Yuriy Sokha dipl. давати вказівки ; розпоряджатись econ. направляти jur. розпорядження (Вещий ; віддавати наказ ; команда ; виписати (замовляти товари тощо) ; давати доручення ; давати інструкції ; дати розпорядження ; доручити ; робити замовлення ; скеровувати micr. замовлення (A confirmed request for delivery of goods and services based on specified terms. An order is a quote that has been accepted by a customer) mil. приписувати ; приводити до ладу petr. приводити до порядку gen. до порядку! (на засіданні)
order somebody to do something ['ɔ:də] v
habl. загадати кому-небудь зробити що-небудь (аматор gen. правила процедури ; дозвіл ; чек ; верства суспільства ; доводити до ладу ecles. один з дев'ята чинів ангелів mil. чин Inglés tesauro jur., abrev. O. abrev., metal. ord. abrev., mil., náut. or ; ord ; odr mil., logíst. Oral or written expression of the commander's decision, giving precise instructions which can be implemented, generally at short notice and within clearly defined conditions. 2. A communication, written, oral, or by signal, which conveys instructions from a superior to a subordinate. (UKR/NATO) abrev., petról. omnidirectional digital radar
