[ɪk'sperɪment] s This HTML5 player is not supported by your browser
gen. до́слід m експериме́нт m експериментування n прове́дення дослідів ambient. експериме́нт m (Дослід, проведений при контрольованих умовах для підтвердження відомого факту, з'ясування правильності наукової гіпотези або визначення дієвості чого-небудь, раніше невипробуваного) arch. експеримента́льне дослі́дження mat. спро́ба f випро́бування n tec. до́свід m про́ба f gen. робити досліди ; проводити експеримент (на чомусь) ; експериментува́ти (on, with) ; випробо́вувати ; з'ясовувати дослідним шляхом ; прова́дити до́сліди ; прово́дити до́сліди (on, with) avia. прово́дити до́слід jur. експериментува́ти petr. ста́вити до́слід robót. проводити експеримент Inglés tesauro quím., abrev. E abrev. ex ; exp ; expt abrev., agric. exper abrev., constr. exp. abrev., medic. exp t abrev., polím. expr ; expt.
