|
[baund] s  | |
|
| gen. |
межа́ f; грани́ця f; обме́ження n; рамки f; ме́жі f; певний район, за межі якого не дозволяється виходити; стрибо́к m; скік m; відскік m (м'яча); зобов'язаний; що має намір; що зважився (зробити щось); в оправі (про книгу); що прямує (до); в обкладинці; плига́ти (великими стрибками); плигнути; прив'язаний; розмежовувати; стрибнути |
| activ. |
зобов'язаний (за законом, by) |
| avia. |
територія, за межі якої не дозволено виходити (військовим тощо); прямий хід (амортизатора) |
| econ. |
що прямує (про судно) |
| IT |
грань f; край m (у розумінні "межа") |
| jur. |
зобов'язаний (за законом тощо, by); пов'язаний зобов'язанням; зв'язаний зобов'язанням |
| med. |
хворий на запор |
| micr. |
грани́ця f (The upper or lower limit in a permitted range of values) |
| mil. |
рикоше́т m; перебіжка f; кордо́н m (межа); кидо́к m; перекат m |
| mil., logíst. |
швидка зміна позиції |
| petr. |
кордо́н m; лінія поділу; той, що стрибає |
| poét. |
сильний удар серця |
| tec. |
оцінка f (випадкової величини) |
|
|
| gen. |
обме́жувати; бути межею; межувати; стри́мувати; стриба́ти (швидко, великими стрибками); скака́ти; швидко бігти; мча́ти; нестися; відска́кувати (про м'яч) |
| amer. |
називати межі; визначати кордони |
| IT |
обме́жити |
| jur. |
слугувати кордоном; слугувати межею |
| mil. |
рикошетувати; стриба́ти; служити кордоном |
| petr. |
зв'язо́к |
|
|
| gen. |
невільний; зв'язаний; вимушений; неодмінний; обов'язковий; пе́вний; оправлений (про книгу); гото́вий (вирушити); пов'язаний |
| IT |
обме́жений |
| jur. |
зв'язаний (про жертву тощо); скріплений (угодою тощо) |
| negoc. |
зобов'язаний (to do smth) |
| petr. |
грани́чний; скріплений |
|
| Inglés tesauro |
|
|
| abrev., segur. |
bnd (for) |
|
|
| abrev. |
bd |
| mil., logíst. |
In land warfare, a single movement, usually from cover to cover, made by troops often under enemy fire. (FRA) |
|
|
| abrev. |
Break Out Unknown Now, Damnit! |
|
|
| abrev., cienc. |
boundary |
|
|
| progr., IT |
Check Array Bounds |
