|
[ə'rest] s  | |
|
| gen. |
аре́шт m; затри́мання n; накладення арешту (на майно); затри́мка f; зупи́нка f; припи́нення n; відстро́чка f; арешто́вувати; арештува́ти; забира́ти (арештовувати); задержувати; описа́ти; опи́сувати (майно); призупинка f |
| jur. |
вирок суду; рішення суду; арештува́ти (накладати арешт на майно для забезпечення боргу); вантажу m; накладення арешту на майно (на судно); товару m; накладання арешту; зупи́нення n; заборо́на f; вирок m; затри́мання n (підозрюваного тощо); призупи́нення n (виконання рішення тощо) |
| jur., hist. |
постанова суду |
| petr. |
припинення дії; гальмува́ння n; заще́млення n |
| quím. |
арети́р m |
| tec. |
арети́р m (у вагах); аретува́ння n |
|
|
| jur. |
при́від m |
|
|
| gen. |
заарештовувати; затри́мувати (арештовувати); накладати аре́шт (на майно); зупиня́ти (ріст); приковувати; прикувати |
| activ. |
затри́мувати |
| econ. |
заарештува́ти |
| jur. |
накладати аре́шт арештовувати; накладати аре́шт (на майно тощо); накласти арешт на майно (на судно); саджати під арешт (заарештувати, взяти під арешт); призупиняти; забороня́ти; зупиня́ти (виконання рішення тощо); припиня́ти |
| mil. |
брати під ва́рту |
| petr. |
зупиня́ти; виключа́ти (машину) |
| quím. |
аретува́ти |
| tec. |
припиняти дію; виключа́ти (прилад, машину); вимика́ти (прилад, машину); гальмува́ти |
|
|
| gen. |
посадити під аре́шт |
|
| Inglés tesauro |
|
|
| abrev., amer., jerg. |
collar (I knew they would collar the robber sooner or later) |
| jur. |
law enforcement's taking of a suspect into formal custody; The legal capture of a person who is charged with a crime |
| mil., abrev. |
ar |
| mil., logíst. |
In the context of rules of engagement, the action of seizing a free individual to place him/her in custody pending further legal action or to maintain public order, or pursuant to a legal order. (FRA) |
