| mil., logist. |
Мистецтво поєднання, в операції, дій всіх військових засобів для досягнення цілей, визначених оперативною стратегією. ФР 2. Складова частина військового мистецтва, яка охоплює теорію і практику підготовки та ведення бою підрозділами, частинами кораблями і з'єднаннями різноманітних видів ЗС, родів військ сил і спеціальних військ. Теорія тактики досліджує закономірності, характер і зміст бою (УКР/НАТО); розробляє способи його підготовки і проведення. Практика тактики охоплює діяльність командирів, штабів і військ сил з підготовки і ведення бою. Вона включає: постійне вивчення даних обстановки (УКР/НАТО); прийняття рішення, поставлення завдань підлеглим і організацію взаємодії (УКР/НАТО); планування бою і підготовку військ сил до виконання бойового завдання (УКР/НАТО); ведення бою і управління підрозділами і частинами (УКР/НАТО); всебічне забезпечення бойових дій. (УКР/НАТО) |
