| environ. |
печера 1. Підземна порожнеча, доступна з поверхні землі або з моря, часто зустрічається у ґрунтах, багатих вапняком або на скелястих узбережжях. 2. Природна порожнеча, грот або ніша, яка веде під землю, зазвичай в горизонтальному або злегка нахиленому напрямку. Може бути у вигляді проходу або галереї, що залежить частково від матеріалу породи, де вони пролягають, а також від процесу, при якому печера утворювалася. Наприклад, печера, утворена підземною рікою, може бути відмінна від печери, утвореної через вплив морських хвиль. 3. Відкритий простір під землею, утворений в результаті природних процесів, зазвичай має вихід на поверхню й досить великий за розмірами, щоб людина могла проникнути усередину цього простору. Найпоширеніший вид печер утворений у вапняках у результаті вимивання породи (1. Podzemna votlina, ki je dostopna s kopenskega površja ali morja, pogosto najdena na apnenčastem območju in kamnitih obalah. 2. Naravna razpoka, prostor ali niša, ki vodi pod zemeljsko površje, ponavadi leži v vodoravni ali rahlo nagnjeni smeri. Lahko ima obliko hodnika ali galerije, njeno obliko pa delno določata kamninska sestava in procesi, katerim je izpostavljena. Tako je jama, ki jo izoblikuje podzemna reka drugačna in se obenem močno razlikuje od tiste, ki je rezultat erozije morskih valov. 3. Naraven podzemen odprt prostor, v večini primerov povezan s površjem in dovolj velik, da lahko vanj vstopi človek. Najpogostejši tip jame nastane s korozijo apnenca) |
