|
v  | stresses |
|
| gen. |
зверта́тися; перетво́рюватися; поводити себе (с кем); пово́дитися (с кем); промовляти; спрямовуватися; ставитися (с кем, с чем); обхо́дитися; оберта́тися; поверта́тися; повернутися до; звернутися до; удаватися до кого з чим; удатися до кого з чим; обіходитися (с кем, з ким); зневажливо поневіряти (с кем, кого) |
| book. |
бра́тися (к чему) |
| commun. |
зверта́тися; до́ступ; зве́рнення |
| comp., MS |
адресува́ти |
| inf. |
оберта́тися; поверта́тися (превращаться в кого-л., что-л.); скидатися; ударя́тися (до кого) |
| math. |
перетво́рюватися (превращаться, преобразовываться) |
| phys. |
поверта́тися (поворачиваться) |
| tech. |
оберну́тися; перетвори́тися; поверну́тися |
|
|
| gen. |
зверта́ти; навертати; направляти; оберта́ти; переводити́; привертати; зверну́ти; приворочати; привернути; переверта́ти; переверну́ти; пускати (употреблять); пустити (на що) |
| astr. |
спрямо́вувати (направлять движение в определённую сторону) |
| book. |
оберта́ти (убеждая, склонять к чему-л.); перетво́рювати; спрямо́вувати |
| inf. |
поверта́ти |
| math. |
перетво́рювати (превращать, преобразовывать) |
| obs. |
оборочати |
| phys. |
поверта́ти (поворачивать в каком-л направлении) |
| tech. |
направити; оберну́ти; перетвори́ти; поверну́ти; спрямува́ти |
|
|
| gen. |
вдава́тися; зверта́тися; удаватися |
|
|
| gen. |
удаватися; вдава́тися |
|
|
| gen. |
навертати |
|
|
| inf. |
поверта́ти |
|
|
| inf. |
оберта́тися |
|
|
| gen. |
орудувати (пользоваться) |
|
|
направлять на кого, на что, куда обращать v | |
|
| gen. |
зверта́ти |
|
|
| gen. |
оберта́ти |
