|
|
| gen. |
грюкати; грякати (только несов.: стуком выражать просьбу впустить куда-л.); гупати; калатати; ляпати (ударять - преим. чем, по чему); пукати; стукатися; стукотати; стукотіти (= стукотати); туркотати (см. туркотіти); туркотіти; цокати; цокотати (см. цокотіти); цокотіти; стукнути; грюкнути; стукати (Yerkwantai) |
| fig. |
дріботати (часто и мелко) |
| fig., inf. |
дріботіти (часто и мелко) |
| reg.usg. |
пукнути |
| tech. |
стукотіти |
| uncom. |
стугоніти (глухо); стуготіти (глухо) |
|
|
| gen. |
грюкати; грякати; стукотати; стукотіти (= стукотати); стукати (в дверь, окно и т.п.) |
| inf. |
стукатися |
|
|
только несов.: стуком выражать просьбу впустить куда-л. стучать v | |
|
| gen. |
грюкати; грякати |
|
|
| gen. |
грюкати; грякати |
|
|
| gen. |
цокати |
|
|
ударять преим. чем, по чему стучать v | |
|
| gen. |
ляпати |
