|
v  | stresses |
|
| gen. |
ва́бити; ва́жити; зволіка́ти; повівати (о струе воздуха, распространении запаха и т.п.); поривати; сотати; тягну́ти (о ветре, струе воздуха и т.п.); тягти́; хили́ти (понемногу); ціди́ти; цупити (куда); потягти́; потягну́ти; тягну́ти (Yerkwantai) |
| inf. |
тхнути; цупити (незаконно брать) |
| tech. |
волокти́; зволіка́ти (о времени); тягти́ |
|
|
| gen. |
п'ястися (см. пнутися, направляться, стремиться к кому-л., чему-л.); пнутися (направляться, стремиться к кому-л., чему-л.); пориватися; потягатися; потягуватися; розтяга́тися; спинатися; точи́тися (справа точиться); трива́ти; тягнутися (растягиваться, простираться); тягти́ся (длиться); тягти́ся см. тягнутися (до кого, до чого, к кому, к чему); тяжіти (тяжію, тяжієш и тяжу, тяжиш, испытывать стремление, склонность к чему-л.); простяга́тися (простираться); витягатися |
| book. |
простяга́тися (о дороге, тропе и т.п. перен. - чаще) |
| fig. |
п'ястися (см. пнутися, добиваться чего-л.); пнутися (добиваться чего-л.) |
| meteorol. |
тягнутися (образуя полосу, створюючи смугу); слід (образуя полосу) |
| tech. |
тягнутися; тягти́ся |
|
|
| gen. |
нести́ (пахнуть); тягну́ти (привлекать к кому-л., вызывать желание, стремление и т.п.); тягти́; ду́ти (о струе воздуха) |
|
|
| gen. |
ду́ти (несов. безл.) |
|
|
| gen. |
спинатися |
