| gen. |
парити; ширя́ти (Над ними у повітрі справді ширяв хижий кобець, гостро й пронизувато свистячи. (Б. Грінченко) • Ось хрущ гуде понуро і зникає, А там орлан ширяє нерухомий. (П. Куліш) • Обозний помітив у піднебесній високості сокола та соколицю, які то ширяли, то шугали ген. (О. Ільченко) • Яструб ширяє в повітрі широкими кругами. (О. Донченко) • Ледве помітний світанок став ширяти над лісом. (Ю. Яновський) • Перше відділення – планерне. Протягом 40 хвилин над аеродромом ширяли безмоторні апарати. • Ще так недавно його фантазія ширяла в хмарах, .. а тепер вона не могла одірватися від будівельного майданчика. (О. Гуреїв)); ви́со́ко літа́ти; носитися; заноситися; випарити; шпа́рити; вишпарити |
