 |
verb | adjective | to phrases
| |||
| осно́ви; доводити правоту (чогось); наводити переконливі аргументи; підкріпляти доказами; надавати конкретної форми; робити реальним; надавати твердості; робити міцним; обґрунтува́ти | |||
| обґрунто́вувати; дово́дити; приводити підстави | |||
| підтве́рджувати; підтве́рдити | |||
| дове́сти; установити; наводити достатні підстави; підкріплювати (доказами) | |||
| підтве́рджувати (доказами, фактами); підтве́рдити (доказами, фактами) | |||
| |||
мотивований; обґрунто́ваний; підкріплений (про факти тощо); підтве́рджений (про докази, алібі тощо); вмотиво́ваний (обґрунтований • substantiated court decision – вмотивоване рішення суду  gov.ua, gov.ua bojana) | |||
|
substantiated : 11 phrases in 3 subjects |
| Diplomacy | 3 |
| General | 1 |
| Law | 7 |