 |
noun | verb | to phrases
| |||
| відсіч f; відмо́ва f; відбива́тися; відбиття́ n (нападу); відки́нути; відшто́вхувати | |||
| відмо́витися; відхили́ти; запере́чити; спростува́ти | |||
| відбив m; відбиття́ n | |||
| |||
| відбива́ти; спросто́вувати (обвинувачення); відкида́ти; відхиля́ти; не прийма́ти; відби́тися; давати дати відкоша; дава́ти відсіч | |||
| відкидати, відхиляти | |||
| да́ти відсіч; спросто́вувати | |||
| відби́ти; відштовхну́ти | |||
| розбива́ти (противника); відбива́ти (атаку) | |||
|
repulse : 20 phrases in 4 subjects |
| Diplomacy | 6 |
| General | 9 |
| Law | 1 |
| Military | 4 |