 |
noun | verb | to phrases
| |||
| визнання n; який визнає | |||
| |||
| упізнавати; розпізнавати; ба́чити; усвідо́млювати; висловлювати схвалення; цінува́ти; віддава́ти нале́жне; визнава́ти (щось, когось); віта́ти (під час зустрічі); надавати слово (на засіданні парламенту); перегляда́ти; виправляти | |||
| визнава́ти (що-небудь, кого-небудь); дізнаватися; виражати визнання; віддавати данину поваги | |||
| визнава́ти (право тощо) | |||
| признати; пізнавати; узнавати; узнати | |||
| офіційно визнавати; давати зобов'язання в суді; визнава́ти (вважати законним); визнача́ти; виражати схвалення; давати заставу (в т. ч. при поручництві; у т.ч. при поручництві); надавати слово (на засіданні); визнати; присягати в суді; надати слово (на засіданні); давати слово (на засіданні) | |||
| визнава́ти | |||
| розвідувати; огляда́ти | |||
| ідентифікувати | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| recog | |||
|
recognizing : 53 phrases in 5 subjects |
| Diplomacy | 13 |
| Economics | 1 |
| General | 8 |
| Law | 30 |
| Sports | 1 |