 |
noun | verb | adjective | to phrases
| |||
| постула́т m; вимо́га f; попере́дня умо́ва; аксіо́ма f | |||
| поло́ження n (твердження) | |||
| припу́щення n; відправний принцип | |||
| постулятка f (У католицькій церкві – людина на етапі переходу від світського життя до монашого, кадидат(ка)_ка в ченці/черниці. Етап постуляту зазвичай триває рік Borita); постулят m (У католицькій церкві – людина на етапі переходу від світського життя до монашого, кадидат(ка)_ка в ченці/черниці. Етап постуляту зазвичай триває рік Borita) | |||
| |||
| вимага́ти; обумо́влювати; ста́вити умовою; постулюва́ти; приймати без доказів | |||
| подавати як постулат (без доведення) | |||
| припуска́ти | |||
| запостулюва́ти | |||
| |||
| постула́тний; аксіо́мний | |||
|
postulate : 4 phrases in 2 subjects |
| Chemistry | 1 |
| Scientific | 3 |