DictionaryForumContacts

   English +
Google | Forvo | +

noun | verb | adjective | to phrases

order

['ɔ:də] n
gen. поря́док m (спосіб); послідо́вність f; розташува́ння n (слів); розмі́щення n (в певному порядку); спо́кій m; заве́дений поря́док; спра́вність f; добрий стан; лад (порядок); добрий фізичний стан; регла́мент m; порядок ведення (зборів тощо); суспільний лад; устрій m; нака́з m; інстру́кція f; пере́пустка f; ве́ксель m; замо́влення n; соціальна група; орден m (нагорода); відзнака f; рицарський орден; релігійний орден; товари́ство n (приватних осіб); організа́ція f (приватних осіб); рід m; сорт m; власти́вість f; вимо́га f (документ); дору́чення n (наказ, розпорядження); заявка f (вимога, замовлення); наряд m (розпорядження, наказ); пере́каз m (грошовий); повеління n; путівка f; розпорядження n (наказ); сан m; указівка f; церемоніал m
amer. по́рція f (в ресторані); замо́влення n (в ресторані); стиль m; тенде́нція f
archit. о́рдер m
archive. замо́влення n (документів)
avia. упоря́дков́аність f
cleric. група духовних осіб
comp. спосіб упорядкування; сту́пінь m
dipl. орден m; порядок ведення (засідання тощо)
econ. витребування n; дору́чення n; розпорядок m; замовлення-наряд m
fin. платіжна вимо́га; порядок ведення
hist. орден m (організація)
IT впорядкованість f; поря́док m; порядок дій; розря́д m (числа)
law вимо́га f; вказівка f; заявка f (заказ, for); при́пис m; черго́вість f; лад; поря́док m; постано́ва f; регла́мент m (правила процедури, of business; звід правил); ро́зклад m; судова постано́ва; судовий наказ; указ m; ухва́ла f; орден m (рицарський, релігійний)
math. сте́пінь m; кра́тність f; директи́ва f; інде́кс m (моди); манда́т m; вбрання n; розря́д m; розташува́ння n; розмі́щення n
mil. стрій m; бойовий порядок; ранг m; звання n; заявка f; поря́док m (у т. ч. ведення зборів тощо); ро́зділ m; шикува́ння n
poetic веління n
relig. чин m (ангельський); прошарок суспільства; орден m (католицьке чернече об'єднання, братство)
scient. впорядко́ваний ста́н; поря́док велични́й; норма́льний ста́н справ
soil., amer. поря́док m (класифікація ґрунтів)
tech. рознарядка f
trav. замо́влення n (страв, на послуги); вимо́га f (службових осіб КПП • When our order finally arrived, we were very hungry indeed.Passengers by an order of checkpoint officers afford compartments, cabins, vehicles to be inspected.)
zool., bot. підкла́с m
good order ['ɔ:də] n
gen. упоря́дков́аність f
Order ['ɔ:də] n
law ро́зділ m (правил судочинства Верховного суду Англії; правил судочинства Верховного Суду Англії)
order ['ɔ:də] v
gen. нака́зувати; розпоряджа́тися; посила́ти; відсила́ти; признача́ти; припи́сувати (ліки); замовля́ти; упорядко́вувати; розташо́вувати (в певному порядку); розклада́ти (в певному порядку); висвячувати в духовний сан; визнача́ти; да́ти лад; веліти; випи́сувати (замовляти); замо́вити; запропонува́ти (поставити вимогу); затребувати; звеліти; наказа́ти; наряджа́ти (відряджати); повеліти; пропи́сувати; розпорядитися; скомандувати; привети до ладу; зробити лад
biotaxy. ряд (Yuriy Sokha)
comp., MS замо́влення (A confirmed request for delivery of goods and services based on specified terms. An order is a quote that has been accepted by a customer)
dipl. давати вказівки; розпоряджатись
econ. направляти
environ. нака́з (1. Наказ суду. У цьому сенсі використовують нарівні з рішенням. 2. Документ, скріплений печаткою суду, у якому міститься виклад рішення у справі; 1. A direction or command of a court. In this sense it is often used synonymously with judgment. 2. The document bearing the seal of the court recording its judgment in a case)
law розпорядження (Вещий); віддавати наказ; кома́нда; ви́писати (замовляти товари тощо); давати доручення; дава́ти інструкції; дати розпорядження; доручи́ти; робити замовлення; скеро́вувати; віддавати розпорядження; вимага́ти
math. кома́ндувати; пропонува́ти
mil. припи́сувати; приводити до ладу́
O&G приводити до порядку
scient. впорядко́вувати; впорядкува́ти
order! v
gen. до порядку! (на засіданні)
order somebody to do something ['ɔ:də] v
spoken загадати кому-небудь зробити що-небудь (аматор)
order ['ɔ:də] adj.
gen. правила процедури; до́звіл; чек; верства суспільства; доводити до ладу
cleric. один з дев'ята чинів ангелів
mil. чин
scient. порядко́вий; степене́вий; ступене́вий; ра́нговий; сортови́й
 English thesaurus
order ['ɔ:də] abbr.
abbr., law о́рдер
abbr., met. ord.
abbr., mil., nautic. or; ord; odr
mil., logist. Oral or written expression of the commander's decision, giving precise instructions which can be implemented, generally at short notice and within clearly defined conditions. 2. A communication, written, oral, or by signal, which conveys instructions from a superior to a subordinate. (UKR/NATO)
Order ['ɔ:də] v
law, abbr. O.
ORDER ['ɔ:də] abbr.
abbr., oil omnidirectional digital radar
order processing
: 1 phrase in 1 subject
Logistics1