['mɑ:kɪŋ] n This HTML5 player is not supported by your browser
gen.
клеймування n ; таврування n ; маркірування n ; клеймо́ n ; тавро n ; мітка m ; розцвітка f ; заба́рвлення n (тварин, рослин) ; виставляння оцінок ; мічення n ; нане́сення n ; ознаменування n ; позначання n
avia.
маркувальний знак
avia., insur.
маркувальні позначки
econ.
маркува́ння n ; позна́чення n ; розпізнавальні знаки
IT
помітка f
law
розмітка f ; штемпелювання n ; маркіровка f
mil.
на́пис m ; маркувальні знаки ; маркува́ння n (товару; у контексті протимінної діяльності – знаки, мітки фарбою та ін., фізичні бар'єри у місцях розташування небезпеки, на межах небезпечної зони) ; огородження n (фарватеру)
mil., logist.
цілевказання n
O&G
клейміння n ; слід інструмента (на обробленій поверхні)
polygr.
забруднення n (відбитка) ; оцінка f ; штри́х m
weld.
вм'ятина від електрода
law
значити
survey.
заува́жувати ; нано́сити (відзначити) ; означати ; відмічати (позначати)
mil.
ПОЗНАЧИТИ (вимога, команда корегувальника вогню, здійснюється з застосуванням вогневих засобів з метою орієнтації на місцевості або вказівки на ціль)
gen.
маркувальний ; розбивний ; розмічальний
O&G
по́значка
English thesaurus
mil., abbr.
mkg
mil., logist.
Operation consisting in placing devices permitting a visual dropping or landing on a landing area. (FRA) ; Conduct an intelligence action on a fixed or mobile enemy disposition with a very favorable force ratio, excluding making contact, in order to facilitate the subsequent engagement of a friendly formation more of the right size. (FRA)
USA
To maintain contact on a target from such a position that the marking unit has an immediate offensive capability (JP 3-09.3)