 |
noun | verb | to phrases
| |||
| відділяти; ізолят m | |||
| про́ба f (ґрунту); культура f (мікрофлори) | |||
| |||
| ізолювати; відокре́млювати; відособляти | |||
| виділяти | |||
| відмикати; виділяти (сигнали); локалізува́ти (дефекти); від'єднувати; розв'язувати; розділяти (сигнали, каналії) | |||
| виділити; відділити | |||
| піддавати карантину | |||
| блокува́ти (тактичне завдання фізично та психологічно ізолювати противника від джерел підтримки, позбавити свободи пересування, не допустити контакту з іншими силами противника та не дати можливості перепочинку) | |||
| роз'єднувати; вилуча́ти; відключати; дсім. вилучати (з суміші) | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| A tactical task given to a unit to seal off both physically and psychologically an enemy from its sources of support, to deny an enemy freedom of movement, and prevent an enemy unit from having contact with other enemy forces. An enemy must not be allowed sanctuary within its present position. (FRA) | |||
|
isolate : 13 phrases in 5 subjects |
| Aviation | 2 |
| Diplomacy | 1 |
| General | 3 |
| Law | 2 |
| Military | 5 |