|
[ɪk'spləusɪv] n  | |
|
| gen. |
вибухо́ва речовина |
| avia. |
вибухонебезпечна речовина |
| law |
вибухівка f |
| mil. |
ВР; вибухо́ва речовина (agent; ВР) |
| mil., WMD |
вибухонебезпечний предмет (Brücke); вибухонебезпечний матеріал (Brücke) |
|
|
| gen. |
вибухо́вий; розривний (снаряд, куля); запальний (про людину); гарячий (про людину); нестриманий (про людину); стрибкоподібний |
| avia. |
розривний (про снаряди, речовини тощо) |
| dipl. |
розривний; гарячий; запальний |
| environ. |
вибухо́ва речовина |
| law |
бурхливий (про зростання тощо); вибухонебезпе́чний; різкий |
| mil. |
бурхливий |
| mining. |
гримучий |
| phonet. |
вибуховий приголосний; проривний приголосний; проривний; експлозивний |
| tech. |
підривни́й |
|
| English thesaurus |
|
|
| abbr., mining. |
ex.; exp. expl |
| mil., abbr. |
exp; expl; explo |
| mil., logist. |
A substance or mixture of substances which, under external influences in general, under that of a detonator, is capable of rapidly releasing energy in the form of gases and heat. (FRA) |
|
|
| abbr., mining. |
expls |
