|
['enʤɪ'nɪ(ə)rɪŋ] n  | |
|
| gen. |
інженерна майстерність; інженерна техніка; машинобудува́ння n; те́хніка f (сфера діяльності) |
| avia. |
техноло́гія f |
| comp. |
проектува́ння n (як область знань) |
| econ. |
конструюва́ння n; проектува́ння n; те́хніка f; інженерне мистецтво |
| fin. |
інжене́рія f |
| inf. |
махіна́ції f; інтриги f; підступи m |
| IT |
розро́бка f |
| law |
влаштува́ння n; організува́ння n; провокува́ння n; організо́вування n |
| mil. |
інженерно-конструкторські роботи; інженерно–конструкторські роботи; інженерна спра́ва |
| O&G |
прикладна галузь (науки); дослідження , щодо реалізації технологічних процесів чи побудови промислових об'єктів; інженерні роботи , щодо реалізації технологічних процесів чи побудови промислових об'єктів; будівни́цтво n |
| scient. |
те́хниќа m; те́хнічні нау́ки; технічне знання те́хнологія |
| tech. |
спра́ва f |
| trav. |
те́хніка f (The Pont du Gard, an aqueduct in southern France, is a magnificent example of Roman engineering skill.) |
|
|
| environ. |
інжиніринг m |
|
|
| gen. |
спору́джувати; ство́рювати; проектува́ти; працювати інженером; працювати техніком; підстроювати; організо́вувати; затіва́ти; придумувати; винахо́дити; споруджати; споруди́ти |
| econ. |
конструюва́ти; будува́ти; зво́дити |
| IT |
розробля́ти |
| law |
влашто́вувати; провокува́ти |
| scient. |
спрое́ктува́ти; сконструюва́ти |
|
|
| gen. |
прикладни́й (про науку); техні́чний; інжене́рний |
| O&G |
технологі́чний; машинобудівний |
|
| English thesaurus |
|
|
| abbr., mining. |
engg.; engin; engng |
| abbr., O&G, sakh. |
eng'g; engrg |
| mil., abbr. |
eng |
|
|
| energ.ind., abbr. |
Combustion |
| univer., abbr. |
M |
