English ⇄ Afrikaans Amharic Arabic Armenian Assamese Basque Bengali Bosnian cyrillic Bulgarian Chinese Chinese Taiwan Chinese simplified Czech Danish Dutch English Esperanto Filipino Finnish French Galician Georgian German Greek Gujarati Hausa Hebrew Hindi Hungarian Icelandic Igbo Indonesian Inuktitut Irish Italian Japanese Kannada Kazakh Khmer Kinyarwanda Konkani Korean Kyrgyz Lao Latvian Lithuanian Luxembourgish Macedonian Malay Malayalam Maori Marathi Nepali Norwegian Bokmål Odia Pashto Persian Polish Portuguese Punjabi Quechuan Romanian Russian Scottish Gaelic Serbian Serbian Latin Sesotho sa leboa Sinhala Slovak Slovene Spanish Swahili Swedish Tamil Tatar Telugu Thai Tswana Turkish Ukrainian Urdu Uzbek Vietnamese Welsh Wolof Xhosa Yoruba Zulu +

element ['elɪmənt] n
gen.	складова́ части́на; ве́рства f (суспільства); військовий підрозділ
comp., MS	елеме́нт m (A unit of information within a markup language that is defined by a tag, or a pair of tags surrounding some content, and includes any attributes defined within the initial tag)
IT	перви́нна части́нка
tech.	елемент руху
element ['elɪmənt] n
gen.	елеме́нт m; проша́рок m (суспільства); стихія f; засада f; части́нка f
amer., avia.	ескадрилья f (літаків)
chem.	відді́лення n; складова́ f; чи́нник m; си́ла f; військо́ва одиниця
chem., amer.	ла́нка m (в авіаційному полку)
dipl.	верства суспільства; гру́па f (людей); прошарок суспільства
geom.	твірна́ f; бло́к m; о́рган m (верстата); осно́ва f; ву́зол m; при́стрій m; елеме́нт m (абстрактне, збірне значення)
IT	дета́ль f; компоне́нта f; складни́к m
law	фа́ктор m
microel.	хімічний елеме́нт; компоне́нт f; при́лад m
mil.	підро́зділ m; ла́нка m; части́на f; протидія f; гру́па f; організаційна, стройова одини́ця; осно́ви f; елемент строю; стройова одиниця; військовослужбовець m; боєць m; солда́т m; ланка літаків; ешело́н m; початки m (науки тощо)
O&G	ланцю́г m; пара́метр m
robot.	складова части́на; о́рган m
tech.	се́кція f; елеме́нт m (механізму)
element ['elɪmənt] adj.
gen.	невели́ка кі́лькість; невелика частка
chem.	про́ста речовина́
microel.	інтегра́льна схе́ма
English thesaurus
element ['elɪmənt] n
mil., logist.	Group of personnel or assets of indetermined value. (FRA)
USA	An organization formed around a specific function within a designated directorate of a joint force commander’s headquarters (JP 3-33)

element : 649 phrases in 45 subjects

Aerodynamics	22
Ammunition	1
Astronautics	9
Automatic control	1
Automobiles	1
Aviation	13
Chemistry	23
Communications	1
Computers	12
Construction	8
Diplomacy	2
Earth sciences	1
Ecology	1
Economics	2
Electronics	5
Energy industry	1
Environment	13
Finances	4
General	15
Information technology	51
Law	43
Logistics	2
Mathematics	2
Mechanic engineering	2
Medical	1
Metallurgy	8
Meteorology	1
Microelectronics	95
Microsoft	15
Military	177
Natural sciences	1
Nautical	2
Oil / petroleum	1
Oil and gas	9
Physics	1
Radio	1
Road construction	1
Robotics	40
Semiconductors	1
Soil science	1
Space	1
Technology	53
Telecommunications	3
Textile industry	1
Transport	1