 |
noun | verb | adjective | to phrases
| |||
| відмежований | |||
| |||
| роз'єднувати; відокре́млювати (від); відмежовувати (від); відокре́млюватися; відмежовуватися | |||
| дисоціювати; розпада́тися; розпастися | |||
| відокре́мити; відокре́млювати; роз'єдна́ти | |||
| розклада́тися | |||
| |||
| відокре́млений; роз'єднаний | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| dissoc | |||
|
dissociate : 8 phrases in 2 subjects |
| General | 4 |
| Law | 4 |