 |
noun | verb | adjective | to phrases
| |||
| відмежований | |||
| |||
| роз'єднувати; відокремлювати (від); відмежовувати (від); відокремлюватися; відмежовуватися | |||
| дисоціювати; розпадатися; розпастися | |||
| відокремити; відокремлювати; роз'єднати | |||
| розкладатися | |||
| |||
| відокремлений; роз'єднаний | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| dissoc | |||
|
dissociate : 6 phrases in 2 subjects |
| General | 4 |
| Law | 2 |