 |
noun | adjective | to phrases
| |||
| що має функцію означення | |||
| |||
| остаточний; безповоротний; по́вний; то́чний; відмітний; характе́рний; істо́тний; канонічний; оста́нній | |||
| цілком розвинений; дефініти́вний | |||
| безповоротний про рішення у повний | |||
| означальний | |||
| безумо́вний; чіткий | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| For certain see also presumptive; without a doubt. An initial positive HIV antibody test must be confirmed by a positive Western blot test for a person to have a definitive diagnosis of HIV infection. see also presumptive | |||
|
definitive : 23 phrases in 9 subjects |
| Aviation | 1 |
| Economics | 1 |
| Finances | 3 |
| General | 1 |
| Law | 11 |
| Medical | 1 |
| Military | 2 |
| Research and development | 1 |
| Soil science | 2 |