DictionaryForumContacts

   English +
Google | Forvo | +
noun | verb | to phrases

decree

[dɪ'kri:] n
gen. декре́т m; указ m; нака́з m; закон m; постановити; постановляти (видавати розпорядження); розпорядження n (постанова); універсал m (закон); ухвалити; ухвалювати (видавати рішення, ухвалу)
cleric. постанова церковної ради; веління n
econ. постано́ва f; розпорядження n
hist. едикт m
law постано́ва f (наказ, розпорядження); ухва́ла f; нака́з m (постанова, указ тж; суду); постановити (видавати постанову); рішення суду про розірвання шлюбу; указ m (постанова); ухвалити (видавати ухвалу); судове́ рішення; судова постано́ва; судова ухвала
relig. приречення n; во́ля f (Божа)
decree [dɪ'kri:] v
gen. видавати декрет; видавати указ; видавати наказ; декретувати; нака́зувати; давати розпорядження; визнача́ти; вирішувати; припи́сувати; пропонува́ти
dipl. постановляти (щось)
econ. віддавати розпорядження
h.rghts.act. постанова суду
law ухвалювати судове рішення; ухвалювати судову постанову; приймати ухвалу; виносити судову постанову; постановляти; ухвалювати; видати декрет; виносити судове рішення; виносити судове постанову; виносити судове ухвалу; виносити судове розпорядження; видавати розпорядження; виносити судову ухвалу
 English thesaurus
decree [dɪ'kri:] n
law an official order, judgment; A court decision. It can be "interlocutory," which means it is not a final decision, or 2 "final," which means all issues of the case are settled
decrees
: 117 phrases in 7 subjects
Business1
Diplomacy5
Economics12
General10
International relations1
Labor law1
Law87