 |
verb | adjective | to phrases
| |||
| укладати (договір, угоду, пакт); закінчувати; заве́ршувати; закінчуватися; заве́ршуватися; робити ви́сновок; дійти висновку; вирішувати; приймати рішення; викінчити; зробити висновок | |||
| укладати | |||
| закінчити | |||
| виво́дити; місти́ти | |||
| доходити висновку; завершити | |||
| укладати (договір; угоду тощо); позбавляти права заперечувати що-н. у суді; позбавляти права заперечувати в суді | |||
| укладати (договір, угоду тощо) | |||
| виво́дити (робити висновок) | |||
| |||
| викінчувальний; заверша́льний | |||
| підсумковий | |||
| заключний | |||
|
concluding : 81 phrases in 14 subjects |