 |
verb | adjective | to phrases
| |||
| уклада́ти (договір, угоду, пакт); закінчувати; заве́ршувати; закінчуватися; заве́ршуватися; роби́ти ви́сновок; дійти́ ви́сновку; вирішувати; прийма́ти рішення; ви́кінчити; зроби́ти ви́сновок | |||
| уклада́ти | |||
| закінчи́ти | |||
| виво́дити; місти́ти | |||
| дохо́дити ви́сновку; заве́рши́ти | |||
| уклада́ти (договір; угоду тощо); позбавляти права заперечувати що-н. у суді; позбавляти права заперечувати в суді | |||
| уклада́ти (договір, угоду тощо) | |||
| ви́снувати; роби́ти ви́сновки; зроби́ти ви́сновки | |||
| виво́дити (робити висновок) | |||
| |||
| викінчувальний; заверша́льний | |||
| підсумко́вий | |||
| заключний | |||
|
concluding : 87 phrases in 16 subjects |