|
[klɔ:z] n  | |
|
| gen. |
стаття f (пункт, розділ у документах); пункт m; застере́ження n (договору, заповіту тощо); клаузула f (договору, заповіту тощо); умо́ва f |
| bus.styl. |
обумовлення n |
| comp. |
пропози́ція f (програми мовою КОБОЛ) |
| dipl. |
клаузула угоди; стаття f; клаузула договору |
| econ. |
застере́ження n; оцінка f; умо́ва f (контракту) |
| fin. |
поло́ження n |
| gram. |
ре́чення n |
| IT |
вираз m; оператор m; пропози́ція f; фраза f; стаття f (договору); умо́ва f (договору) |
| law |
клаузула f; пара́граф m; підпункт m (документа); умо́ва f (положення договору, угоди тощо); формула закону; застере́ження n (в договорі тощо); обме́ження n (застереження); поло́ження n (договору, статуту тощо); пункт m (закону, статуту тощо); стаття f (пункт) |
| O&G |
стаття угоди |
| robot. |
оператор m (мови); пункт m (контракту) |
|
|
| gen. |
розділити на статті; викласти думку постатейно |
| law |
поділяти на статті (документ тощо); формулювати; ділити на статті; поділяти на параграфи (документ тощо); поділяти на пункти (документ тощо) |
|
| English thesaurus |
|
|
| abbr., law |
cl.; пара́граф; стаття |
| invest., abbr. |
cl |
| lit. |
In grammatical terminology, a clause is a word-construction containing a nominative and a predicate, i.e. a subject "doing" a verb. The term clause contrasts with the term phrase. |
