 |
noun | verb | adjective | to phrases
| |||
| завда́ння n (шкоди тощо); заподіяння n; спричи́нення n; який заподіює (щось) | |||
| |||
| заподіяння n | |||
| |||
| бу́ти причиною; спричиня́ти; завдава́ти; виклика́ти; приму́шувати; зму́шувати; спонука́ти; вне́сти; вчини́ти; унести; уносити | |||
| визивати | |||
| зумо́влювати; спричини́ти; спричинювати | |||
| веліти; розпоряджа́тися; віддавати розпорядження | |||
| бу́ти при́водом | |||
| спону́кувати; приво́дити (smth - до чогось); приве́сти (smth - до чогось) | |||
| виклика́ти (бути причиною); роби́ти; приво́дити | |||
| |||
| який завдає (щось) | |||
|
causing : 167 phrases in 18 subjects |