 |
noun | verb | adjective | to phrases
| |||
| завда́ння n (шкоди тощо); заподіяння n; спричинення n; який заподіює (щось) | |||
| |||
| заподіяння n | |||
| |||
| бути причиною; спричиняти; завдава́ти; виклика́ти; примушувати; змушувати; спонука́ти; вне́сти; вчинити; унести; уносити | |||
| визивати | |||
| зумовлювати; спричинити; спричинювати | |||
| веліти; розпоряджа́тися; віддавати розпорядження | |||
| бути приводом | |||
| виклика́ти (бути причиною); роби́ти; приво́дити | |||
| |||
| який завдає (щось) | |||
|
causing : 167 phrases in 18 subjects |