 |
verb | adjective | to phrases
| |||
| засвідчувати; посвідчувати; підтве́рджувати (підписом); давати свідчення; свідчити; приводити до присяги; зараховувати на військову службу; посила́тися (на когось); свідчитися (кимсь); завірити; завіряти (підпис); засвідчити; посвідчити | |||
| засвідчувати (підпис тощо) | |||
| ідентифікува́ти | |||
| підтве́рджувати; засвідчувати | |||
| завіряти | |||
| атесто́вувати | |||
| атестува́ти; засвідчувати (завіряти, посвідчувати справжність підпису тощо; у т.ч. документ тощо); посвідчити (документ); свідчити (засвідчувати достовірність чогось); запевня́ти | |||
| |||
| завірений; засвідчений | |||
| атестований; засвідчений (в т. ч. про документ тощо; у т.ч. про документ тощо) | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| attestation | |||
| to confirm, to certify, to affirm under oath; to confirm, to certify, to affirm under oath; witness, to affirm to be true or genuine, to certify | |||
|
attested : 39 phrases in 7 subjects |
| Diplomacy | 5 |
| Economics | 4 |
| General | 5 |
| Human rights activism | 3 |
| Labor law | 1 |
| Law | 20 |
| Travel | 1 |