 |
noun | verb | adjective | to phrases
| |||
| доказ m; свідчення n; підпис, що засвідчує щось | |||
| акт свідчення | |||
| |||
| засвідчувати; посвідчувати; підтверджувати (підписом); давати свідчення; свідчити; приводити до присяги; зараховувати на військову службу; посилатися (на когось); свідчитися (кимсь); завірити; завіряти (підпис); засвідчити; посвідчити | |||
| ідентифікувати | |||
| підтверджувати; засвідчувати | |||
| завіряти | |||
| атестувати; засвідчувати (завіряти, посвідчувати справжність підпису тощо); посвідчити (документ); свідчити (засвідчувати достовірність чогось) | |||
| English thesaurus | |||
| |||
| attestation | |||
| to confirm, to certify, to affirm under oath; to confirm, to certify, to affirm under oath; witness, to affirm to be true or genuine, to certify | |||
| |||
| attestation engagements (4uzhoj) | |||
|
attest : 24 phrases in 5 subjects |
| Diplomacy | 5 |
| Economics | 2 |
| General | 4 |
| Human rights activism | 2 |
| Law | 11 |