 |
noun | verb | to phrases
| |||
| аргументування n | |||
| |||
| спереча́тися; спорити (з кимсь, про щось); аргументува́ти; переко́нувати; відговорювати; твердити; свідчити; бути доказом; бути підтвердженням; проводити диспут | |||
| служити доказом; наводити докази; переконати в (into, чомусь); переконати у протилежному (out of); підтве́рджувати (щось) | |||
| обговорити | |||
| визнавати винуватим; ухвалювати вирок; обвинува́чувати; заявляти; обговорювати; стве́рджувати; надава́ти; затве́рджувати; дискутувати | |||
| визнавати винним; вино́сити вирок | |||
|
arguing : 25 phrases in 4 subjects |
| Diplomacy | 7 |
| General | 6 |
| Law | 8 |
| Proverb | 4 |