DictionaryForumContacts

   English +
Google | Forvo | +

noun | verb | adjective | to phrases

training

['treɪnɪŋ] n
gen. вихова́ння n (підготовка); навча́ння n; підготовка f (навчання); тренува́ння n; заняття n (з фізичної підготовки); дресирування n; натренованість f; підготовленість f; спортивна форма; ви́учка f; виховування n (підготовка); вишкіл m; загартовування n; загартування n; натаскування n; привчання n (тренування); підготовляння n; тре́нінг m; шко́ла f
avia. інструктаж m
bot. формува́ння n (плодових дерев)
dipl. підготовка f
econ. стажування n
ed. навчально-робочий m (Training projects are designed to teach specific skills or provide practical experience bojana)
EU. професійна освіта
HR кваліфікація f
law підготовка до (чого-небудь); виправне перевиховання
mil. вихова́ння n; навчальна підготовка; наве́дення n (антени); бойова підготовка; горизонтальне наведення; наведення гармати; націлювання n
mil., logist. підготовка f (навчання, інструктування,тренування)
O&G підвищення кваліфікації
trav. навча́ння n (There is a ten-week training period for new staff.)
periodical training ['treɪnɪŋ] n
mil. збір m
training ['treɪnɪŋ] v
environ. професійне навчання (Процес навчання однієї особи, групи осіб до встановленого кваліфікаційного стандарту шляхом практичних і навчальних занять)
train [treɪn] v
gen. принаджувати; зама́нювати; вихо́вувати (підготовляти); учити; привча́ти (тренувати); навча́ти (чогось); готува́ти (навчати); тренува́ти (for); тренуватися; дресирувати; об'їжджа́ти; формува́ти (дерева); спрямо́вувати (ріст рослин); виїздити
amer., inf. води́тися (з кимсь); зв'язатися (з кимсь)
avia. тренува́ти
econ. навча́ти; навча́тися; готува́ти; готуватися
el. інструктувати
fin. навча́ти (specialists); готува́ти (specialists, фахівців)
inf. їхати поїздом
IT вихо́вувати; привча́ти; привчити
law готува́ти до (чого-небудь)
mil. наводити за азимутом; дресирувати (об'їжджати); привчати до хороших звичок (до дисципліни); наводити зброю на ціль; наводити гармату на ціль; їхати поїздом (потягом,залізницею); їхати потягом; націлювати (зброю); направляти (антену)
training ['treɪnɪŋ] adj.
gen. навчальний (тренувальний); тренувальний; учбовий
econ. підготовчий
mil. навчальний
 English thesaurus
training ['treɪnɪŋ] abbr.
abbr., mil. tng (Киселев)
mil., abbr. tra; trg; trng
mil., logist. Educational process by which a group of personnel is given the operational capability of the considered structure unit, force, joint group, staff.. (FRA); Military training consists in morally, physically and technically preparing a cadre or rank and file to hold a job, combat position or role, while constantly ensuring his or her adaptation to a specific environment and to its demands. Understood in this meaning, training covers three areas: 1. moral training, which pertains to education; 2. technical training, which also pertains education; 3. operational training, which pertains to field training. (FRA)
TRAINING ['treɪnɪŋ] abbr.
abbr. Tiny Recruits Ambushed In Nefarious Invasion Need Guts
Training and Doctrine Command
: 2 phrases in 1 subject
Military2